Що таке сервер: Сервер — Вікіпедія – Что такое сервер? Сервер это простыми словами

Содержание

Сервер — Вікіпедія

Се́рвер (англ. server — «служка», від англ. to serve — служити, множ. се́рвери) — у комп’ютерній термінології термін може стосуватися окремого комп’ютера чи програми. Головною ознакою в обох випадках є здатність машини чи програми переважну кількість часу працювати автономно, без втручання людини, реагуючи на зовнішні події відповідно до встановленого програмного забезпечення. Втручання людини відбувається під час встановлення серверу і під час його сервісного обслуговування. Часто це роблять окремі адміністратори серверів з вищою кваліфікацією.

Се́рвер як комп’ютер — це комп’ютер у локальній чи глобальній мережі, який надає користувачам свої обчислювальні і дискові ресурси, а також доступ до встановлених сервісів; найчастіше працює цілодобово, чи у час роботи групи його користувачів.

Се́рвер як програма — програма, що надає деякі послуги іншим програмам (клієнтам). Зв’язок між клієнтом і сервером зазвичай здійснюється за допомогою передачі повідомлень, часто через мережу, і використовує певний протокол для кодування запитів клієнта і відповідей сервера. Серверні програми можуть бути встановлені як на серверному, так і на персональному комп’ютері, щоразу вони забезпечують виконання певних служб (наприклад, сервер баз даних чи веб-сервер).

Комп’ютер або програма, що установлена на цьому комп’ютері, здатні автоматично розподіляти інформацію чи файли під керуванням мережної ОС або у відповідь на запити, надіслані у режимі on-line користувачами, і таким чином надавати послуги іншим комп’ютерам мережі (клієнтам).

Загальне призначення сервера[ред. | ред. код]

У більшості загального користування сервер фізичного комп’ютера (система комп’ютерної техніки) призначений запустити одну або декілька послуг (як приймаюча сторона) для задоволення потреб користувачів інших комп’ютерів в мережі. В залежності від обчислювальних послуг, які вона пропонує, це може бути сервер баз даних, файловий сервер, поштовий сервер, сервер друку, веб-сервер, ігровий сервер, або якийсь інший сервер. У контексті архітектури клієнт-сервер, сервер являє собою комп’ютерну програму, яка обслуговує запити інших програм — «клієнтів». Таким чином, сервер виконує деякі обчислювальні завдання від імені «клієнтів». Сервери часто надають основні послуги через мережу, або в приватних користувачів — всередині великої організації або громадським користувачам — через Інтернет. Мережевий сервер являє собою комп’ютер, призначений для обробки запитів і передачі даних на інші (клієнт) комп’ютери по локальній мережі або через Інтернет. Мережеві сервери зазвичай конфігуруються з додатковою пам’яттю і ємністю для обробки навантаження з обслуговування клієнтів.


В залежності від функціонального призначення розрізняють файлові сервери (англ. File server), проксі-сервери, FTP-сервери, Web-сервери, DNS-сервери, SQL-сервери, термінальні сервери, Інтернет-сервери та інші.

Перші сервери з’явилися в середині 1960-х років. У цей час сервери були дуже великими і складними машинами, і їх міг обслуговувати лише висококваліфікований персонал.

Роль — це функція сервера (наприклад поштовий, контролер домена тощо). Один сервер може відігравати декілька ролей одночасно. При реєстрації адміністратора на сервері майстер «Manage Your Server» допомагає додати нові ролі або змінити існуючі.

Додавання ролі файлового сервера оптимізує сервер для підтримки спільних папок і зберігання файлів. Після додавання ролі файл-сервера, ви зможете призначати користувачам дискові квоти, використовувати службу індексації для пошуку файлів і навіть робити пошук документів у різних форматах на різних мовах, використовуючи в меню Start інструмент Search або новий веб-інтерфейс пошуку. WS2K3 пропонує масу нових можливостей для поліпшення обслуговування файлів: Тіньове копіювання (Shadow copy) — Резервне побайтове копіювання ранніх версій документів, що дозволяє користувачам скасовувати зроблені зміни в документах, що зберігаються на сервері. Покращена розподілена файлова система DFS — дозволяє створювати єдиний логічний іменований простір для безлічі загальних папок, розташованих на різних серверах. Тепер користувачам не потрібно запам’ятовувати, на яких серверах розташовані часто використовувані ними спільні папки. DFS в WS2K3 також надає службу реплікації файлів з вибором топології, що було недоступне в Win2K. Крім того, сервери WS2K3 можуть обслуговувати кілька коренів DFS. Служба тіньового копіювання томів (Volume shadow copy service) — Створює копію оригінальних загальних даних на заданий момент часу. Програми резервного копіювання можуть використовувати цю копію, щоб зробити папку загального доступу статичною, поки змінюються поточні документи. Крім того, ви можете переміщати тіньові копії на інші сервери для резервного зберігання, тестування та аналізу даних.

Сервери друку використовуються для надання та управління доступом до принтерів. Роль сервера друку дозволяє управляти принтерами через веб-оглядач, друкувати через URL принтера, використовуючи протокол IPP, а також підключати принтери, використовуючи Point and Print. Microsoft зробила ряд розширень служби друку в WS2K3: Підтримка кластерів друку — автоматична реплікація драйверів принтерів по всіх серверів в кластері. Розширення в Active Directory — адміністратори можуть виносити на загал принтери в AD, щоб користувачі могли шукати принтери в залежності від місця розташування, кольору і швидкості. Поліпшення безпеки — групові політики, що дозволяють адміністратору запобігати доступу клієнтів до спулера, якщо сервер не обслуговує друк.

Коли ви налаштовуєте сервер як сервер застосунків, ви встановлюєте Internet Information Services (IIS) 6.0 і цілий ряд компонентів, наприклад, COM+ і ASP.NET. Microsoft оптимізувала IIS 6.0 з точки зору стабільності, керованості, швидкої розробки додатків і безпеки. Роль сервера застосунків WS2K3 забезпечує підтримку нових веб-служб і платформи .NET, зокрема служби Universal Description, Discovery and Integration (UDDI), а також Simple Object Access Protocol (SOAP) і Web Services Description Language (WSDL). Сервери застосунків часто конфігурують включаючи наступне:

  • злиття ресурсів (Resource pooling)
  • управління розподіленими транзакціями
  • захист
  • відмовостійкість.

Дозволяє обслуговувати базові поштові скриньки ваших користувачів і дозволяє приймати і відправляти пошту з сервера. Вхідна пошта може зберігатися на сервері, а потім забиратися користувачем по протоколу POP3. Для ролі поштового сервера ви повинні мати:

  • активне з’єднання з інтернет
  • зареєстроване доменне ім’я
  • запис MX у провайдера для вашого поштового домену.

Після інсталяції ролі термінального сервера, ви можете дозволити користувачам підключатися до сервера і запускати на ньому програми так, як ніби ці програми були інстальовані на робочій станції клієнта.

Сервери віддаленого доступу і VPN надають точку входу в вашу мережу для віддалених користувачів. Використовуючи роль Remote Access / VPN Server, ви можете реалізувати протоколи маршрутизації для середовищ LAN і WAN. Ця роль підтримує модемні з’єднання і VPN через інтернет.

Контролер домену містить базу даних Active Directory. Контролери домену надають служби аутентифікації для користувачів і комп’ютерів, а також керують доступом до мережевих ресурсів. Роль контролера домену замінює інструмент DCPROMO, який був в Win2K. Ця роль дозволяє додати контролер домену до існуючого домену, створити новий домен, створити нове дерево.

Служба DNS дозволяє перетворювати доменні імена (FQDN) в адреси IP. Версія DNS в WS2K3 включає службу динамічного DNS (DDNS), яка дозволяє комп’ютерам самим реєструватися в базі даних DNS.

Сервер DHCP дозволяє клієнтам отримувати свій IP за потребою. Сервер DHCP також надає додаткову інформацію для конфігурації мережі — адреса серверів DNS, WINS і т. ін.

Потоковий сервер надає служби Windows Media Services мережевим клієнтам. Windows Media Services використовуються для управління і доставки мультимедійного контенту — потокового відео та аудіо — через інтранет або інтернет

WINS дозволяє клієнтам NetBIOS перетворювати імена комп’ютерів в адреси IP. На відміну від DNS, що вимагає доменні імена, WINS спроектована для внутрішньої інтрамережі для дозволу простих імен NetBIOS. Хоча можна мати мережу Windows без NetBIOS і WINS, багато утиліти все ще залежать від бази даних WINS. Багато типів записів, наявні в WINS, відсутні в DNS. Ці типи дозволяють легко знаходити в мережі сервери, які виконують специфічні служби (включаючи Terminal Services). Такий утилітою є Terminal Server Administration. Без WINS вам доведеться вручну вказувати сервер для управління.

Ігровий сервер (англ. game server від англ. game — гра і англ. to serve

 — служити) — програмний компонент обчислювальної системи, що забезпечує зв’язок між різними клієнтами, надаючи їм можливість комунікації один з одним в рамках програмної оболонки конкретної гри.

Вимоги до обладнання для серверів варіюються залежно від сервера додатків. Абсолютна швидкість процесора не настільки важлива для сервера, як для настільного комп’ютера. Обов’язки сервера надавати послуги багатьом користувачам по мережі призводять до різних вимог, таких як швидке підключенням до мережі та висока пропускна спроможність. Так як сервери, як правило, доступні по мережі, вони можуть працювати без монітору. Процеси, які не потрібні для функції сервера не використовуються. Багато серверів не мають графічного інтерфейсу користувача. Крім того, аудіо-та USB інтерфейси можуть бути опущені. Сервери часто працюють протягом тривалого часу без перерви, тому надійність обладнання і довговічність надзвичайно важлива. Хоча сервери можуть бути побудовані з частин комп’ютера, критично важливі корпоративні сервери не можливі без використання спеціалізованого устаткування з низьким рівнем збою в цілях максимального часу безперебійної роботи, оскільки навіть короткострокові невдачі можуть коштувати дорожче, ніж покупка і установка системи . Наприклад, це може зайняти всього декілька хвилин часу простою на національній фондовій біржі, щоб виправдати рахунок повністю замінити системи з чимось більш надійним. Сервери можуть включати в себе більшу ємність жорстких дисків, більше комп’ютерних вентиляторів або водяного охолодження, щоб допомогти усунути тепло, і джерела безперебійного живлення, які забезпечують роботу сервера в разі збою живлення. Ці компоненти забезпечують більш високу продуктивність і надійність за відповідно більш високою ціною.

  • Client-Server Programming and Applications / Department of Computer Sciences, Purdue University, West Lafayette, IN 47907. — Prentice Hall, 1993. — Vol. III. — P. 11d. — ISBN 0-13-474222-2.

Клієнт-серверна архітектура — Вікіпедія

Модель клієнт-сервер

Архітектура клієнт-сервер є одним із архітектурних шаблонів програмного забезпечення та є домінуючою концепцією у створенні розподілених мережних застосунків і передбачає взаємодію та обмін даними між ними. Вона передбачає такі основні компоненти:

  • набір серверів, які надають інформацію або інші послуги програмам, які звертаються до них;
  • набір клієнтів, які використовують сервіси, що надаються серверами;
  • мережа, яка забезпечує взаємодію між клієнтами та серверами.

Сервери є незалежними один від одного. Клієнти також функціонують паралельно і незалежно один від одного. Немає жорсткої прив’язки клієнтів до серверів. Більш ніж типовою є ситуація, коли один сервер одночасно обробляє запити від різних клієнтів; з іншого боку, клієнт може звертатися то до одного сервера, то до іншого. Клієнти мають знати про доступні сервери, але можуть не мати жодного уявлення про існування інших клієнтів.

Дуже важливо ясно уявляти, хто або що розглядається як «клієнт». Можна говорити про клієнтський комп’ютер, з якого відбувається звернення до інших комп’ютерів. Можна говорити про клієнтське та серверне програмне забезпечення. Нарешті, можна говорити про людей, які бажають за допомогою відповідного програмного та апаратного забезпечення отримати доступ до тієї чи іншої інформації.

Загальноприйнятим є положення, що клієнти та сервери — це перш за все програмні модулі. Найчастіше вони знаходяться на різних комп’ютерах, але бувають ситуації, коли обидві програми — і клієнтська, і серверна, фізично розміщуються на одній машині; в такій ситуації сервер часто називається локальним.

Обов’язки та взаємодія[ред. | ред. код]

Модель клієнт-серверної взаємодії визначається перш за все розподілом обов’язків між клієнтом та сервером. Логічно можна відокремити три рівні операцій:

  • рівень представлення даних, який по суті являє собою інтерфейс користувача і відповідає за представлення даних користувачеві і введення від нього керуючих команд;
  • прикладний рівень, який реалізує основну логіку застосунку і на якому здійснюється необхідна обробка інформації;
  • рівень управління даними, який забезпечує зберігання даних та доступ до них.

Дворівнева клієнт-серверна архітектура передбачає взаємодію двох програмних модулів — клієнтського та серверного. В залежності від того, як між ними розподіляються наведені вище функції, розрізняють:

  • модель тонкого клієнта, в рамках якої вся логіка застосунку та управління даними зосереджена на сервері. Клієнтська програма забезпечує тільки функції рівня представлення;
  • модель товстого клієнта, в якій сервер тільки керує даними, а обробка інформації та інтерфейс користувача зосереджені на стороні клієнта. Товстими клієнтами часто також називають пристрої з обмеженою потужністю: кишенькові комп’ютери, мобільні телефони та ін.

Приклади[ред. | ред. код]

Типовим прикладом клієнт-серверної взаємодії є WWW. Існує величезна кількість веб-серверів, на яких розміщується та чи інша інформація. У найпростішому випадку ця інформація являє собою набір веб-сторінок, які можуть зберігатися на сервері у вигляді файлів, розмічених за допомогою мови розмітки HTML. Але ситуація, як правило, є складнішою; значна частина веб-ресурсів на сучасному етапі є динамічними, тобто вони не існують в заздалегідь підготовленому вигляді, а створюються безпосередньо в процесі обробки запиту від користувача.

Для того, щоб людина, яка працює в Інтернеті, могла переглянути ту чи іншу сторінку, на її комп’ютері повинно бути встановлено відповідне програмне забезпечення. Програми для перегляду веб-сторінок називаються браузерами (веб-оглядачами). Найпоширеніші браузери: Google Chrome, Internet Explorer, Firefox, Safari і Opera.

Але, крім браузерів, до серверів можуть звертатися і інші клієнти, а саме — автономні програми. Вони можуть передбачати взаємодію з людиною, а можуть працювати в цілком автоматичному режимі. Типовим класом таких програм є роботи, призначені для автоматичного перегляду веб-ресурсів. Зокрема, роботи є важливим елементом пошукових систем і використовуються ними для перегляду сторінок і збору інформації про них.

Для запиту до веб-сервера клієнтська програма повинна задати місцезнаходження комп’ютера, на якому розміщується серверна програма, назву потрібного документа і, можливо, інші дані, які специфікують запит. Мережа забезпечує знаходження сервера і передачу йому клієнтського запиту. Серверні програми обробляють цей запит, відповідь пересилається по мережі клієнтові.

Трирівнева архітектура[ред. | ред. код]

Трирівнева клієнт-серверна архітектура, яка почала розвиватися з середини 90-х років, передбачає відділення прикладного рівня від управління даними. Відокремлюється окремий програмний рівень, на якому зосереджується прикладна логіка застосунку. Програми проміжного рівня можуть функціювати під управлінням спеціальних серверів застосунків, але запуск таких програм може здійснюватися і під управлінням звичайного веб-сервера. Нарешті, управління даними здійснюється сервером даних.

Для роботи з системою користувач використовує стандартне програмне забезпечення — звичайний браузер. Це позбавляє його необхідності завантажувати та інстaлювати спеціальні програми (хоча інколи така необхідність все-таки виникає). Але користувачеві слід надати в розпорядженні інтерфейс, який дозволяв би йому взаємодіяти з системою і формувати запити до неї. Форми, що визначають цей інтерфейс, розміщуються на веб-сторінках та завантажуються разом з ними.

Веб-оглядач формує запит та пересилає його до сервера, який здійснює обробку. При необхідності сервер викликає серверні програмні модулі, які забезпечують обробку запиту і в разі потреби звертаються до сервера даних. Сервер даних здійснює операції з даними, що зберігаються в системі та складають її інформаційну основу. Зокрема, він може здійснити вибірку з інформаційної бази відповідно до запиту та передати її модулю проміжного рівня для подальшої обробки. Дані, з якими працює сервер даних, найчастіше організовані як реляційна база даних.

Найчастіше веб-сервер і серверні модулі проміжного рівня розміщуються на одному комп’ютері, хоч і являють собою окремі і логічно незалежні програмні модулі.

Приклади[ред. | ред. код]

На сучасному етапі для програмування модулів проміжного рівня використовується мова серверних сценаріїв PHP, а для управління даними — система керування базами даних MySQL. Таким чином, зв’язку PHP-MySQL слід розглядати як стандартний інструмент для створення порівняно простих інтерактивних веб-сайтів та систем електронної комерції; близько 90% комерційних систем сьогодні[коли?] створюється саме на цій основі. Водночас як засоби управління даними, так і middleware-засоби можуть бути найрізноманітнішими. Так, для створення серверних застосунків, крім PHP, широко застосовуються Java, Perl, Python. Взагалі, технології створення розподілених, зокрема веб-додатків, стрімко розвиваються. Слід згадати про технології EJB (Enterprise Java Beans), CORBA, а також про .NET — порівняно нову ініціативу компанії Microsoft. Для зберігання даних та їх передачі часто використовується так звана розширювана мова розмітки XML (Extensible Markup Language).

Що таке сервер і як його встановити?

Кожен з вас не раз чув таке слово як «сервер». На цей раз ми розглянемо, що таке сервер, його завдання і як його встановити. Сервер — це невід’ємна частина роботи Інтернету та локальної мережі.

 

Підключення сервера

Що таке сервер

Давайте ж дізнаємося докладніше, що це таке і що він собою представляє.

Сервер — це спеціалізоване апаратний пристрій, який виконує ті чи інші завдання, як віддалено (що буває найчастіше), так і локально на місці. Тепер розповімо про це більш зрозумілою мовою. Отже, сервер — це той же самий комп’ютер, тільки в більшості випадків могутніше. Сервер, як і комп’ютер, складається з: процесора, материнської плати, оперативної пам’яті і жорсткого диска. Найчастіше для великих серверів використовують спеціально призначені для цього комплектуючі, але, тим не менш, є сервера з тих комплектуючих, які використовують і прості користувачі.

 

Раніше сервера були в звичайному системному блоці (корпусі), але це дуже некомпактно і незручно, так як в більшості організацій є необхідність у кількох серверах, і такі «ящики» були дуже непрактичними. Завдяки новим технологіям, починаючи з кінця 2000-их років, сервера стали мати дещо іншу форму. Тепер вони знаходяться в спеціальному відсіку, який монтується в стійку. Дані стійки мають форму шаф, звідси і отримали таке розмовне назва у комп’ютерників.

 

Управління великою кількістю серверів, які знаходяться в стійках, проводиться віддалено. Тобто інженер, перебуваючи як в сусідньому кабінеті, так і в іншому місті — може на відстані керувати серверами. Установка ж операційних системи на сервер виконується на місці.

 

Сервер управляється, як було сказано тільки що, операційна система: Linux, так і Windows. Існує досить багато версій операційних систем, призначених для управління серверів, але варто відзначити, що це спеціальні їх версії. Тобто, для сервера встановлюють, наприклад Windows 7 або 8, а припустимо Windows Server 2012. Те ж саме стосується і Linux: на сервер встановлюється, наприклад не Linux Ubuntu, а Linux Ubuntu 12.04 Server. Якщо у Windows тільки одна серверна операційна система, то у Linux їх кілька. Наприклад, є ще серверні версії Debian і CentOS.

 

Сервера

Для чого потрібен сервер

 

 

Як не дивно, але у серверів призначень дуже багато. Більш повний перелік видів їх використання ви зможете знайти в Інтернеті, ми ж опишемо найбільш поширені, для того щоб ви мали загальне уявлення про це.

 

Однією з основних завдань серверів є організація роботи Інтернет-провайдера. Сервер проводить підключення користувача і передає йому Інтернет-трафік, будучи, таким чином, своєрідною базою. Крім того, існує DNS-сервер, який відповідає за перетворення символьних URL-адреси в IP-адреси. Будь-яка послуга провайдера працює з сервера, в тому числі й згаданий у попередніх статтях proxy-сервер.

 

Друга поширена завдання серверів — це зберігання даних. Наприклад, на сервері зберігається вся пошта користувачів поштового сервісу. Також на сервері користувачі можуть зберігати свої дані, це так звані хмарні сервіси, файлообмінники і т.п.

 

Ну і третій поширений вид призначення серверів — це хостинг. Хостинг — це сервер, на якому зберігаються сайти і всі файли які розміщені на даному сайті.

 

 

Перевага всіх цих серверів в тому, що користувач має до них доступ з будь-якого пристрою та будь-якого місця.

 

Як встановити сервер

 

 

Установка приватних серверів

Встановити сервер досить просто. Щоб встановити сервер, у себе вдома або в офісі, який буде виконувати досить прості задачі — можна вибрати звичайний комп’ютер, встановити на нього спеціальну серверну операційну і підключити до локальної мережі або Інтернету. Якщо ви хочете, щоб доступ до вашого сервера був через Інтернет, то необхідно щоб сервер мав постійний зовнішній IP-адресу. Як правило, сервери працюють цілодобово, але якщо вам це не потрібно, то їх можна відключати, коли вони не потрібні.

 

Для ще більш простих завдань ви можете встановити локальний сервер у себе на комп’ютері. Тобто сервер буде встановлений на комп’ютер за допомогою спеціальної програми, таким чином ви зможете одночасно працювати на комп’ютері та організувати роботу сервера на ньому — головне щоб ресурсів вистачило. Як встановити локальний сервер на Windows? Для цього потрібно завантажити програму Denwer — ця програма організовує локальний сервер на вашому комп’ютері. Інструкцій по її установці і настройці в Інтернеті досить багато, і це тема для окремої статті. Те ж саме стосується і установки локального сервера на Linux.

 

Шасі сервера

Установка корпоративних серверів

Для встановлення корпоративних серверів використовуються спеціальні стійки. Замовити такі стійки можна вільно в Інтернеті, ресурсів які продають таке обладнання досить багато. У свою чергу ви можете вибрати розміри і параметри стійок, відповідно з кількістю серверів і завдань, які вони будуть виконувати.

 

Коли ви купили стійку її потрібно встановити в добре провітрюваному місці. Встановіть їх таким чином, щоб вони нікому не заважали, і до них був вільний доступ. Зробіть кріплення стійок, а потім проведіть до них електричний кабель і мережевий.

 

Комплектуючі сервера розміщуються в спеціальних шасі. У шасі все продумано для компактного розміщення комплектуючих сервера. Таким чином, вам не складе труднощів встановити туди комплектуючі. Коли комплектуючі встановлено, шасі вставляється в стійку і проводиться пробний запуск даного сервера. Потім на сервер встановлюється серверна операційна система, і він готовий до роботи

Вебсервер — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вебсе́рвер (до 2019 — веб-сервер, англ. Web Server) — це сервер, що приймає HTTP-запити від клієнтів, зазвичай веббраузерів, видає їм HTTP-відповіді, зазвичай разом з HTML-сторінкою, зображенням, файлом, медіа-потоком або іншими даними. Вебсервер — одна із основ Всесвітньої павутини.

Веб-сервером називають як програмне забезпечення, що виконує функції веб-сервера, так і комп’ютер, на якому це програмне забезпечення працює.

Клієнти дістаються веб-сервера за URL-адресою потрібної їм веб-сторінки або іншого ресурсу.

Додатковими функціями багатьох веб-серверів є:

  • Ведення журналу серверу про звернення користувачів до ресурсів
  • Автентифікація користувачів
  • Підтримка сторінок, що динамічно генеруються
  • Підтримка HTTPS для захищених з’єднань з клієнтами

Часто на комп’ютері разом з веб-сервером встановлюється також і поштовий сервер.[1]

Програмне забезпечення[ред. | ред. код]

Існує багато веб-серверів. Сьогодні[коли?] найпоширенішими є:

  • NCSA HTTPd — один із перших веб-серверів, розроблений Робертом Маккулом (англ. Robert McCool) та іншими у компанії NCSA.
  • Apache HTTP-Server — найпоширеніший у світі веб-сервер з відкритим сирцевим кодом
  • IIS — веб-сервер компанії Microsoft, розповсюджується з ОС сімейства Windows NT
  • lighttpd — open-source веб-сервер.
  • Google Web Server — веб-сервер, створений на основі Apache компанією Google.
  • Resin — open-source сервер для застосувань java.
  • Cherokee — вільний багатоплатформовий веб-сервер, написаний на С.
  • Rootage — багатоплатформовий веб-сервер, написаний на java.
  • THTTPD — простий, маленький, швидкий, переносний і добре захищений веб-сервер, розроблений для Unix-систем.
  • GlassFish — Java EE сервер застосунків з відкритим кодом, розроблений компанією Sun Microsystems

Як клієнти для звернення до веб-серверів можуть використовуватися абсолютно різні пристрої:

У 1989 році Тім Бернерс-Лі (англ. Tim Berners-Lee) запропонував інститутові CERN (Європейський центр ядерних досліджень) новий проект, який мав на меті полегшити обмін інформацією між вченими, використовуючи систему гіпертексту. В результаті виконання цього проекту Бернерс-Лі написав дві програми: браузер названий WorldWideWeb і перший веб-сервер, який працював на комп’ютері NEXTSTEP. Зараз ця машина виставлена в публічному музеї CERN, Мікрокосм.

Перший веб-сервер у США був встановлений 12 грудня 1991 року в SLAC (Стенфордський центр лінійного прискорювача)[2]

  • RFC 2616, документ що визначає протокол HTTP 1.1.
  1. ↑ Додаткові функції веб-серверів. 
  2. ↑ http://www.slac.stanford.edu/history/earlyweb/history.shtml

Що таке сервер Для чого потрібен сервер Як встановити сервер Енциклопедія інтернет реклами

Продовжуємо знайомитися з різними комп’ютерними термінами на нашому сайті Masterservis24.ru. Кожен з вас не раз чув таке слово як «сервер». На цей раз ми розглянемо, що таке сервер, його завдання і як його встановити. Сервер — це невід’ємна частина роботи Інтернету і локальної мережі.

Що таке серверДавайте ж дізнаємося детальніше, що це таке і що він собою представляет.Сервер – це спеціалізоване апаратне пристрій, який виконує ті чи інші завдання, як віддалено (що буває найчастіше), так і локально на місці. Тепер розповімо про це більш зрозумілою мовою. Отже, сервер – це той же самий комп’ютер, тільки в більшості випадків могутніше. Сервер, як і комп’ютер, складається з: процесора, материнської плати, оперативної пам’яті і жорсткого диска. Найчастіше для великих серверів використовують спеціально призначені для цього комплектуючі, але, тим не менш, є сервера з тих комплектуючих, які використовують і прості пользователі.Раньше сервера були в звичайному системному блоці (корпусі), але це дуже некомпактно і незручно, так як в більшості організацій є необхідність в декількох серверах, і такі «ящики» були дуже непрактичними. Завдяки новим технологіям, починаючи з кінця 2000-х років, сервера стали мати дещо іншу форму. Тепер вони знаходяться в спеціальному відсіку, який монтується в стійку. Дані стійки мають форму шаф, звідси і отримали таке розмовне назва у компьютерщіков.Управленіе великою кількістю серверів, які знаходяться в стійках, проводиться віддалено. Тобто інженер, перебуваючи як у сусідньому кабінеті, так і в іншому місті – може на відстані керувати серверами. Встановлення ж операційних системи на сервер виробляється на месте.Сервер управляється, як було сказано тільки що, операційною системою: як Linux, так і Windows. Існує досить багато версій операційних систем призначених для управління серверів, але варто відзначити, що це спеціальні їх версії. Тобто, для сервера встановлюють, например не Windows 7 або 8, а допустимо Windows Server 2012. Те ж саме стосується і Linux: на сервер встановлюється, например не Linux Ubuntu, а Linux Ubuntu 12.04 Server. Якщо у Windows тільки одна серверна операційна система, то у Linux їх декілька. Наприклад, є ще серверні версії Debian і CentOS.

Для чого потрібен серверКак не дивно, але у серверів призначень дуже багато. Більш повний перелік видів їх використання ви зможете знайти в Інтернеті, ми лише ж опишемо найпоширеніші, для того щоб ви мали загальне уявлення про це. Одним з основних завдань серверів є організація роботи Інтернет-провайдера. Сервер проводить підключення користувача і передає йому Інтернет-трафік, будучи, таким чином, своєрідною базою. Крім того, існує DNS-сервер який відповідає за перетворення символьних URL в IP-адреси. Будь-яка послуга провайдера працює з сервера, в тому числі і згаданий в минулих статтях proxy-сервер. Друга поширена задача серверів – це зберігання даних. Наприклад, на сервері зберігається вся пошта користувачів поштового сервісу. Також на сервері користувачі можуть зберігати свої дані, це так звані хмарні сервіси, файлообмінники і т.п. Ну і третій поширений вид призначення серверів – це хостинг. Хостинг – це сервер, на якому зберігаються сайти і всі файли які розміщені на даному сайте.Преімущество всіх цих серверів в тому, що користувач має до них постійний доступ, з будь-якого пристрою і з будь-якого места.Как встановити серверУстановка приватних серверовУстановіть сервер досить просто. Щоб встановити сервер, у себе вдома або в офісі, який буде виконувати досить прості завдання — можна вибрати звичайний комп’ютер, встановити на нього спеціальну серверну операційну і підключити до локальної мережі або Інтернету. Якщо ви хочете щоб доступ до вашого сервера був через Інтернет, то необхідно щоб сервер мав постійний зовнішній IP-адресу. Як правило, сервера працюють цілодобово, але якщо вам це не потрібно, то їх можна відключати, коли вони не нужни.Для ще більш простих завдань ви можете встановити локальний сервер у себе на комп’ютері. Тобто сервер буде встановлений на комп’ютер за допомогою спеціальної програми, таким чином ви зможете одночасно працювати на комп’ютері та організувати роботу сервера на ньому – головне щоб ресурсів вистачило. Як встановити локальний сервер на Windows? Для цього потрібно завантажити програму Denwer – ця програма організовує локальний сервер на вашому комп’ютері. Інструкцій з її встановлення та налаштування в Інтернеті досить багато, і це тема для окремої статті. Те ж саме стосується і установки локального сервера на Linux.

Установка корпоративних серверів Для установки корпоративних серверів використовуються спеціальні стійки. Замовити такі стійки можна вільно в Інтернеті, ресурсів які продають таке обладнання досить багато. У свою чергу ви можете вибрати розміри і параметри стійок, відповідно до кількості серверів і завдань, які вони будуть виполнять.Когда ви купили стійку її потрібно встановити в добре провітрюваному місці. Встановіть їх таким чином, щоб вони нікому не заважали, і до них був вільний доступ. Проведіть кріплення стійок, а потім проведіть до них електричний кабель і сетевой.Комплектующіе сервера розміщуються в спеціальних шасі. У шасі все продумано для компактного розміщення комплектуючих сервера. Таким чином, вам не складе труднощів встановити туди комплектуючі. Коли комплектуючі встановлені, шасі вставляється в стійку і проводиться пробний запуск даного сервера. Потім на сервер встановлюється серверна операційна система, і він готовий до роботи.

 



 

Что такое сервер и каковы его функции

Для начинающего пользователя компьютера, да и не только, важна любая информация, касающаяся его функций и терминов. Это необходимо, чтобы ориентироваться в огромном мире интернета и использовать все возможности современной техники. При работе с компьютером часто используют сервер. Поэтому поговорим немного о том, что такое сервер и какие функции он выполняет.

Для начала сухая терминология. Сервер представляет собой отдельный компьютер, который способен обрабатывать очень большой поток информации и постоянно выполняющий определенные задачи. Он различается по своей функциональности.

Сервер может обеспечивать и контролировать доступ определенной группы лиц (например, сотрудников компании) к интернету. Обработка электронной почты, это тоже одна из функций сервера.

При подключении к интернету и получении доступа к определенному адресу постоянно упоминается сервер. Он обеспечивает доступ в интернет, а именно к определенным страницам любых пользователей. Это и есть ответ на вопрос, что такое web сервер. Проще говоря, это наш проводник во всемирной паутине. Именно он обеспечивает связь пользователей компьютеров во всем мире с бесконечным количеством сайтов в интернете. Именно благодаря ему вы читаете эту статью.

Итак, что такое веб-сервер мы разобрались. Поговорим теперь немного о других разновидностях.

Сервер, который обеспечивает сбор, хранение и обработку видеоинформации и видеоигр, носит название видеосервера. Как и любой другой подобный, он устанавливается на компьютер, который должен обладать памятью большого размера и высокой производительностью.

Мы очень  часто ищем нужную информацию во всемирной паутине. Это возможно только при помощи поисковых серверов, выполняющих эту функцию.

Обрабатывать входящую электронную почту нам помогает почтовый сервер. Он предоставляет услуги, которые являются ответом на присланные электронные запросы.

Работу в интернете обеспечивает сервер WWW. Эти три английские буквы знакомы всем пользователям всемирной паутины, как начало адреса в интернете.

Когда мы делаем запрос в базу данных, к работе подключается ее сервер. Он обрабатывает полученную информацию и находит нужное решение. Вы, наверное, уже выяснили для себя, что такое сервер? Но перечисление еще не закончено. Компьютер имеет большие возможности и одну из главных ролей в этом играет именно этот главный компьтер.

Всю информацию необходимо обезопасить, чтобы ограничить доступ к конфиденциальным данным. Эту функцию выполняет сервер защиты.

Сервер приложений способствует выполнению вспомогательных функций. Например, при постановке задачи подбирает необходимую информацию в различных базах данных.

Если необходим массовый доступ к информации, то к работе подключается сервер удаленного доступа. С ним встречался каждый, кто подключался к интернету.

И наконец, файловый сервер, который занимается хранением, поиском и распределением информации определенной группе пользователей.

Из данного обзора видно, что такое сервер. Это практически незаменимый посредник при работе или организации работы в интернете или среди определенной группы лиц.

При работе на компьютере и в интернете задействованы несколько серверов. Связь происходит при помощи одного из них. Он в свою очередь может связываться с несколькими другими серверами, чтобы предоставить нужную информацию или выполнить поставленные задачи. Все данные предоставляются на основании определенных стандартов работы сети интернет.

Работа с веб-сервером осуществляется при помощи браузера. Все процессы, которые запускают сервер, называют клиентами.

Я думаю, мы немного разобрались, что такое сервер. Главное, это то, что без его участия невозможна работа в сети интернет. Услуги сервера не заметны, но необходимы.

Что такое сервер? Это главный участник практически всех процессов, происходящих в мире компьютеров.

Вікіпедія:Сервери — Вікіпедія

Emblem-important.svgУвага: Не сподівайтеся, що будь-яка інформація, наведена на цій сторінці буде актуальною та достовірною

Інформація наведена на wikitech більш точна.

Emblem-important.svg Кластер серверів встановлених у м. Тампа, штат Флорида, у вересні 2005

Вікіпедія та інші проекти Фонду Вікімедія, розміщені на декількох кластерах серверів. Найменування флоридських серверів переважно ґрунтуються на іменах відомих історичних енциклопедистів, а серверів Kennisnet та Yahoo! — на назвах різних видів рослин. Останнім часом, було введено в дію так багато нових серверів, що більшість із них отримали лише чисельні назви.

Додаткову інформацію про сервери можна знайти тут: Server admin log,Server roles, Wikimedia’s technical blog.

Загальна архітектура системи[ред. код]

Примітка: Більша частина нижченаведеної інформації не є актуальною, адже конфігурації змінюються швидко і часто. Дивіться: призначення серверів, де може бути більш актуальна інформація.

Emblem-important.svg огляд, квітень 2009
  • біля 300 серверів у Флориді, 26 в Амстердамі, 23 на корейському хостингу Yahoo!
  • головні сервери баз даних працюють під управлінням MySQL, зберігаючи метадані статей
    • бази даних розподілені по трьох кластерах;
  • текст зберігається в окремій сутності бази даних під управлінням серверів Apache, щоб уникнути витрат дорогого дискового простору баз даних
  • APC-кеш використовується для збереження коду операції PHP для збільшення продуктивності;
  • Сервери Apache запускають тотожньо налаштовані Apache Веб-сервери. Apache-сервери приймають запити від користувачів, отримують дані з бази даних, якщо це необхідно, і відправляють відформатовані результати до користувачів, запускаючи програму MediaWiki, реалізовану в PHP з кешем «APC PHP». Вони розділяють свої робочі папки за допомогою мережевої файлової системи NFS, тому додавання інформації, таке як завантажування, повинно відбуватись досить синхронізовано;
  • Squid-системи обслуговують великі кеші сторінок, щоб для виконання загальних або неодноразових запитів не потрібно було звертатися до Apache-серверів або серверів баз даних. Вони обслуговують більшість запитів до сторінок від неавторизованих користувачів. Вони обробляють до 75% всіх натиснень та добре ізолюють сервери вищого рівня від помилок на кшталт перевантаження трафіку (англ. «Slashdot effect»). Це значно знижує як завантаження PHP/Веб серверів, так і серверів баз даних. Детальніше дивись стратегію кешування.

Система спроектована відмовостійкою із резервним копіюванням конфігурацій, як рівня Apache-серверів, так й рівня Squid-серверів. Також підтримується резервне копіювання баз даних на місці, але не автоматична відмовостійкість.

Детальніше дивись в англвікі

На даний час всі сервери баз даних, і більшість серверів Apache й Squid, розміщуються у флоридському центрі зберігання даних «Power Medium». Із самого початку проекту до вересня 2004 Bomis.com заплатили за всі смуги пропускання.

Kennisnet в Нідерландах, надає хостинг і пропускну здатність для декількох серверів, з червня 2005 року. Вони встановлені в SARA в Амстердамі та надають послуги для європейських регіонів. Крім того, тут встановлений кластер Toolserver.

Yahoo! надає сервери, хостинг, і пропускну здатність для двадцяти трьох серверів в Південній Кореї.

Wikimedia Deutschland придбала Yarrow, в той час як Zedler і Hemlock були подаровані фірмою Sun Microsystems, для надання хостингу для різних інструментів, створених користувачами, і не є частиною основного кластера.

Номенклатура кластерів:

Амстердамський кластер серверів Kennisnet у своїй власній стійці

Замовлення та детальний опис апаратного забезпечення[ред. код]

Загальна вартість на сьогоднішній день USD: $ 1 180 000
Ціни зазвичай не включають податки та вартість доставки
Див також: Замовлення апаратного забезпечення (зазначте, що список не містить будь-які покупки, не перераховані тут)

2007[ред. код]

Всього за рік: ~$280,000
1 Квартал

2006[ред. код]

Всього за рік: ~$559,000

2005 — 129 нових серверів[ред. код]

Всього за рік: ~$254,500

2004 — 39 нових серверів[ред. код]

Всього за рік: ~$85,500

  • Апаратне забезпечення замовлене в грудні 2004: 5 нових серверів: всі 3GB apache/кеш-пам’яті/squid типів. (~$11,000)
  • Апаратне забезпечення замовлене в жовтні 2004: 7 нових серверів: 2 БД, 5 apache (~$17,000)
  • Апаратне забезпечення замовлене в серпні 2004: 10 нових серверів. Пошуковий у БД сервер («bacon»), NFS-сервер зберігання даних («albert»), вісім веб-серверів 3.0GHz P4 («diderot», «goeje», «avicenna», «dalembert», «tingxi», «alrazi», «friedrich», «harris»), концентратор gigabit ethernet, 146GB SCSI вінчестер для Suda. (~$18,000)
  • Апаратне забезпечення замовлене в травні 2004: 5 нових серверів. Заміна для серверу баз даних «Geoffrin» («ariel»), чотири комп’ютери 2.8GHz P4 для загальних потреб («maurus», «rabanus», «yongle») а також пара 250GB ATA вінчестерів. Джерело: Дискусія щодо модернізації в квітні 2004. (~$20,000)
  • Апаратне забезпечення замовлене в січні 2004: 9 нових серверів: 8 багатоцільових серверів («bart», «bayle», «browne», «coronelli», «isidore», «moreri», «vincent», «zwinger») та 1 сервер БД («suda»). (~$19,500)
  • Пожертва: три squid-сервери для Парижу, додаткова оперативна пам’ять для них придбана

Перелік серверів[ред. код]

Популярність проектів Вікімедія вимагає застосування багатьох серверів, що працюють під управлінням операційної системи GNU/Linux.

Дивись ролі серверів для більш детальної інформації.

Старі веб-сервери, які зараз вже не працюють, були також названі на честь історичних енциклопедистів:

Хоча Вікіпедія є вільною, як в сенсі «свободи слова», так і в сенсі «безкоштовності використання», експлуатація веб-сайту має певну вартість. Ви можете допомогти в придбанні нового обладнання, серверів, жертвуючи для некомерційного фонду Вікімедія: http://wikimediafoundation.org/wiki/Donate

Статус та проблеми[ред. код]

Ви можете перевірити один із наведених сайтів, якщо Ви хочете знати, чи перевантажені сервери Вікіпедії, або якщо Ви просто хочете побачити, як вони працюють:

Якщо Ви бачите помилки в режимі реального часу, відвідайте канал #Wikimedia-Tech на IRC-сервері irc.freenode.net. Переконайтеся, що ніхто ще не вирішує Вашу проблему. Якщо ні, будь ласка, повідомте про Вашу проблему в канал. Було б корисно, якби Ви могли доповісти конкретні симптоми, включаючи точний текст повідомлення про помилки, що Ви робили перед помилкою, і як сервер(и) викликають помилку (якщо Ви це можете розповісти). Канал #wikipedia може бути більш відвідуваним і тема може містити більше оновленої інформації про стан проблеми (але це канал для спільної розмови про Вікіпедію).

Якщо Вам цікаво, чи то тільки у Вас виникли певні проблеми, Ви можете перевірити такі сайти. На жаль, адміністратори Вікіпедії не контролюють ці сайти на наявність проблем.

Якщо Ви отримуєте помилку виду «з’єднання відхилене», яка є проблемою Squid, визначте, до якої IP адреси Ви намагаєтеся підключитися, і попросіть кого-небудь поглянути на цей хост.

Дивіться також[ред. код]

Більше інформації про апаратне забезпечення[ред. код]

Адміністративні журнали[ред. код]

Позасайтові сторінки трафіку[ред. код]

Довготермінове планування[ред. код]

Корисна інформація про інші сайти[ред. код]


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *