Що таке сервер: Что такое сервер? Какие виды бывают ?

Содержание

СЕРВЕР — це що таке, як працює, суть, види, типи, приклади серверів

Сервер – це спеціалізований комп’ютер або програмне забезпечення, призначене для обробки запитів і передачі даних іншим комп’ютерам або пристроям через комп’ютерну мережу. Сервери виконують різноманітні функції, такі як зберігання та управління даними, обробка веб-сторінок, обслуговування електронної пошти, управління доменами та інші задачі, спрямовані на забезпечення надійної роботи мережі та доступу до інформаційних ресурсів. Сервери можуть бути фізичними машинами, віртуальними пристроями або хмарними рішеннями, розміщеними в спеціалізованих дата-центрах.

 

 

1) Що таке СЕРВЕР — поняття та визначення простими словами.

2) Основна роль, функції та призначення серверів.

3) Тонкощі роботи серверів або як працює сервер.

4) Ключові компоненти: основне обладнання сервера.

5) Операційні системи серверів.

5.1) Популярні серверні операційні системи.

5.2) Вибір операційної системи для сервера.

6) Хто забезпечує роботу та обслуговує сервери: роль серверних адміністраторів та ІТ-професіоналів.

6.1) Розподіл відповідальності.

6.2) Обов’язки та підготовка.

7) Де знаходяться сервери.

7.1) Що таке дата-центр?

7.2) Варіанти хостингу.

7.3) Що таке хостинг?

8) Візуалізуючи віртуальне: Погляд на зовнішній вигляд сервера.

9) Типи / види серверів.

9.1) Приклади варіантів серверів. Частина 1:

9.2) Приклади варіантів серверів. Частина 2:

10) Висновок.

11) FAQ (Поширені питання):

Що таке СЕРВЕР — поняття та визначення простими словами.

 

Простими словами, Сервер — це комп’ютер або програма, яка допомагає іншим комп’ютерам або пристроям отримувати та обмінюватися інформацією.

Уявіть собі сервер як посередника, який допомагає різним комп’ютерам спілкуватися між собою. Наприклад, коли ви переглядаєте веб-сторінку, ваш комп’ютер надсилає запит до сервера, який зберігає дані цієї сторінки. Сервер отримує запит, обробляє його і відправляє необхідну інформацію назад на ваш комп’ютер, щоб ви могли переглянути сторінку.

 

 

Основна роль, функції та призначення серверів.

Сервери відіграють важливу роль в сучасному цифровому світі, виконуючи різноманітні функції та задачі. Вони слугують як фундамент для побудови комп’ютерних мереж, забезпечуючи зв’язок між різними пристроями та користувачами. Ось деякі з основних функцій серверів:

  1. Зберігання даних. Однією з ключових функцій серверів є зберігання великих обсягів даних. Це можуть бути файли, бази даних, документи та інші види цифрової інформації. Завдяки серверам користувачі мають можливість зберігати, обмінюватися та отримувати доступ до даних з різних пристроїв та місць.
  2. Обробка веб-сторінок. Сервери дозволяють користувачам переглядати та взаємодіяти з веб-сторінками. Вони обробляють запити від користувачів, відправляють необхідні дані та відображають веб-сторінки на екранах користувачів.
  3. Управління електронною поштою. Поштові сервери дозволяють обробляти, зберігати та пересилати електронні листи між користувачами. Вони забезпечують безпечність, приватність та ефективність роботи з електронною поштою.
  4. Управління доменами. Сервери допомагають управляти доменними іменами та маршрутизувати трафік в Інтернеті. Вони перекладають зрозумілі для людини доменні імена в IP-адреси, що потрібні для забезпечення зв’язку між комп’ютерами та серверами.
  5. Підтримка програм та додатків. Сервери також можуть надавати ресурси та середовище для роботи програм та додатків, які використовуються користувачами. Це можуть бути різні онлайн-сервіси, такі як CRM-системи, системи управління контентом, ігри та інші застосунки, які потребують обробки даних та ресурсів сервера для своєї роботи.
  6. Розподілена обробка даних. У випадках, коли потрібно обробити великі обсяги даних (Big Data) або виконати складні обчислення, сервери можуть бути залучені до паралельної обробки інформації. Такий підхід дозволяє оптимізувати процеси та забезпечити швидкість та ефективність обробки даних.
  7. Безпека та захист інформації. Сервери допомагають забезпечити безпеку мережі та даних користувачів. Вони можуть фільтрувати трафік, блокувати атаки хакерів, захищати від вірусів та забезпечувати зашифрований обмін інформацією.

Отже, сервери виконують різні важливі функції та задачі, які сприяють стабільності, ефективності та безпеки роботи в Інтернеті. Вони є незамінним елементом комп’ютерних мереж, створюючи основу для взаємодії та співпраці користувачів у цифровому світі.

 

 

Тонкощі роботи серверів або як працює сервер.

Сервери працюють, виконуючи ряд основних функцій і процесів, що забезпечують стабільність, ефективність та безпеку роботи в Інтернеті. Розглянемо детальніше, як працюють сервери та які процеси відбуваються під час їхньої роботи.

  • Обробка запитів. Однією з ключових функцій серверів є обробка запитів від клієнтів — комп’ютерів, смартфонів, планшетів тощо. Сервери відповідають на запити, надсилаючи необхідні дані або виконуючи відповідні дії.
  • Комунікація з іншими серверами. Сервери можуть спілкуватися з іншими серверами для обміну даними та координації дій. Така взаємодія дозволяє забезпечити ефективну роботу різних сервісів та ресурсів.
  • Автоматизація процесів. Сервери допомагають автоматизувати ряд процесів, що спрощують та прискорюють роботу користувачів. Наприклад, сервери можуть автоматично резервувати дані, оновлювати програмне забезпечення або проводити моніторинг мережі.
  • Балансування навантаження. Сервери можуть розподіляти навантаження між собою, забезпечуючи оптимальну роботу мережі та сервісів. Балансування навантаження допомагає забезпечити швидкодію, стабільність та доступність ресурсів для користувачів.
  • Моніторинг та управління ресурсами. Сервери постійно контролюють свої ресурси, такі як процесор, пам’ять, мережеві з’єднання та інше, щоб забезпечити ефективну роботу та оптимальне використання ресурсів. Контроль ресурсів також дозволяє операторам серверів виявляти та вирішувати проблеми, пов’язані зі збоями або перевантаженням.
  • Забезпечення резервного копіювання. Сервери можуть створювати резервні копії даних, забезпечуючи їх відновлення у випадку збоїв, вірусних атак або інших негараздів. Регулярне резервне копіювання допомагає забезпечити надійність і безпеку інформації та сервісів.
  • Підтримка безпеки. Сервери грають важливу роль у захисті мережі та даних користувачів від зовнішніх загроз. Вони можуть контролювати трафік, блокувати хакерські атаки, захищати від вірусів та забезпечувати безпечний обмін інформацією.

 

 

Ключові компоненти: основне обладнання сервера.

Розглянемо необхідне обладнання, яке потрібно для налаштування та роботи сервера. Відповімо на питання: яке обладнання потрібне для сервера?

  1. Процесор. Процесор є мозком сервера, відповідальним за обробку та виконання інструкцій. Вибір потужного процесора забезпечить швидкодію та ефективність сервера.
  2. Оперативна пам’ять. Оперативна пам’ять (RAM) відповідає за зберігання та доступ до даних, які використовуються сервером. Обсяг оперативної пам’яті впливає на швидкість обробки та кількість одночасно обслуговуваних запитів.
  3. Зберігання даних. Серверам потрібні пристрої для зберігання даних, такі як жорсткі диски (HDD) або твердотільні диски (SSD). Обсяг та швидкість зберігання впливають на продуктивність сервера та швидкість обслуговування клієнтів.
  4. Мережеве обладнання. Для підключення сервера до мережі потрібні мережеві пристрої, такі як комутатори, маршрутизатори та мережеві карти. Це обладнання забезпечує зв’язок сервера з клієнтами та іншими серверами.
  5. Захист від перебоїв живлення. Серверам потрібні системи безперебійного живлення (UPS) для захисту від відключень та перебоїв в електромережі. UPS дозволяє серверу продовжувати роботу при відключенні електроенергії, запобігаючи втраті даних та збоям у роботі.
  6. Охолодження та вентиляція. Ефективна система охолодження та вентиляції важлива для серверів, оскільки вони генерують значну кількість тепла під час роботи. Надмірне нагрівання може призвести до збоїв або пошкодження обладнання, тому вентиляція та охолодження відіграють важливу роль у стабільній роботі сервера.
  7. Система керування. Для керування сервером та моніторингу його стану використовуються програмне забезпечення та апаратні засоби, такі як контролери, панелі керування та системи моніторингу. Вони дозволяють операторам серверів відстежувати роботу та вирішувати проблеми на випадок збоїв або перевантаження.
  8. Захист від несанкціонованого доступу. Фізичний та програмний захист сервера від несанкціонованого доступу має велике значення. Це може включати замки, контроль доступу та системи авторизації, а також мережеві файрволи та програмне забезпечення для захисту від зловмисників.

Отже, для налаштування та роботи сервера потрібно багато різного обладнання та компонентів, які забезпечують ефективність, швидкодію, безпеку та стабільність роботи сервера. Важливо вибрати відповідне обладнання згідно з потребами та бюджетом, щоб забезпечити оптимальну роботу сервера та задоволення користувачів.

 

 

Операційні системи серверів.

Для успішної роботи сервера необхідно встановити операційну систему (ОС), яка забезпечує управління апаратним забезпеченням, програмами та процесами на сервері. Операційні системи для серверів мають свої специфічні вимоги та особливості, що відрізняють їх від операційних систем для настільних комп’ютерів.

Популярні серверні операційні системи.

Найпоширеніші серверні операційні системи включають:

  1. Microsoft Windows Server – сімейство операційних систем від Microsoft, що спеціалізуються на корпоративних та комерційних серверах. Windows Server пропонує гнучкість, сумісність з різноманітним обладнанням та програмним забезпеченням, а також зручний графічний інтерфейс.
  2. Linux – відкрита операційна система з численними дистрибутивами, які можуть бути адаптовані під конкретні потреби сервера. Linux відомий своєю стабільністю, безпекою та гнучкістю, що робить його популярним вибором для веб-серверів, баз даних та інших серверних застосунків.
  3. Unix – сімейство операційних систем, на основі яких створено Linux та інші серверні ОС. До Unix-подібних операційних систем належать такі як FreeBSD, OpenBSD та Solaris, які характеризуються стабільністю, безпекою та високою продуктивністю.

Вибір операційної системи для сервера.

При виборі операційної системи для сервера варто враховувати декілька факторів, таких як:

  • Сумісність з потрібним апаратним забезпеченням та програмами
  • Надійність та стабільність
  • Вимоги до безпеки та захисту даних
  • Вартість (як безкоштовні, так і комерційні рішення)
  • Спільнота та технічна підтримка
  • Необхідність адміністрування та управління

Кожна операційна система має свої переваги та недоліки, тому важливо обрати ту, що найкраще підходить для вашого конкретного сервера та його призначення. У більшості випадків користувачі віддають перевагу Linux або Windows Server через їх гнучкість, широкі можливості налаштування та хорошу підтримку.

 

 

Хто забезпечує роботу та обслуговує сервери: роль серверних адміністраторів та ІТ-професіоналів.

Серверні адміністратори та ІТ-професіонали відповідають за забезпечення надійності, продуктивності та безпеки серверів. Вони виконують ряд ключових обов’язків, серед яких:

  1. Моніторинг та оптимізація роботи сервера
  2. Управління ресурсами сервера та його налаштуваннями
  3. Забезпечення безпеки даних та інформації
  4. Відновлення роботи сервера після відмов або атак
  5. Оновлення програмного забезпечення та операційних систем
  6. Технічна підтримка користувачів та вирішення їх проблем

Розподіл відповідальності.

Залежно від розміру та структури організації, відповідальність за сервер може бути розподілена між кількома спеціалістами або командами. Наприклад, можуть бути розділені обов’язки з моніторингу серверів, забезпечення безпеки та адміністрування баз даних.

Обов’язки та підготовка.

Серверні адміністратори та ІТ-професіонали повинні мати високий рівень комп’ютерної грамотності та технічної підготовки. Вони повинні знати процеси та технології, які лежать в основі роботи серверів, а також бути готовими швидко реагувати на можливі проблеми.

 

 

Де знаходяться сервери.

Сервери можуть бути розташовані в різних місцях в залежності від потреб організації та доступності інфраструктури. Зазвичай сервери знаходяться в спеціалізованих приміщеннях, таких як:

  1. Власний серверний центр: Багато компаній мають власні серверні центри на території своїх офісів. Це забезпечує контроль над обладнанням та даними, але вимагає від організації управління та підтримки інфраструктури.
  2. Дата-центри: Це великі спеціалізовані комплекси, які надають орендарям простір, електроживлення та мережеве підключення для розміщення серверів. Організації, які орендують простір в Дата-центрах, самі забезпечують своє обладнання та управління серверами.
  3. Хмарні центри обробки даних: Хмарні провайдери, такі як Amazon Web Services, Google Cloud Platform або Microsoft Azure, пропонують сервери та інфраструктуру в якості послуги. Користувачі можуть орендувати потрібні ресурси без необхідності купівлі та управління власним обладнанням.

Що таке дата-центр?

Дата-центр — це спеціалізована будівля або приміщення, яке використовується для зберігання, обробки та управління великими обсягами даних та ІТ-інфраструктурою. В дата-центрах розміщуються сервери, системи зберігання даних, мережеве обладнання та різноманітні пристрої для управління та моніторингу. Основними функціями дата-центрів є забезпечення безперебійної роботи ІТ-інфраструктури, висока швидкість обробки даних, а також захист від фізичних та кіберзагроз. Дата-центри зазвичай мають строгі вимоги до систем охолодження, живлення та безпеки.

Варіанти хостингу.

Існує кілька основних видів хостингу для серверів, які відрізняються за рівнем контролю, ресурсів та інфраструктури:

  • Власне розміщення: Організація купує, налаштовує та управляє своїми серверами у власному серверному центрі або в Дата-центрі.
  • Орендований сервер (Dedicated Server): Організація орендує фізичний сервер від хостинг-провайдера, але має повний контроль над ним та його налаштуваннями. Це забезпечує виключне використання ресурсів сервера орендарем, а хостинг-провайдер відповідає за підтримку та інфраструктуру.
  • Віртуальний приватний сервер (VPS): Організація орендує віртуальний сервер, який розміщений на фізичному сервері разом з іншими віртуальними серверами. Кожен віртуальний сервер має власні ресурси та ізольоване середовище, але вони діляться на одному фізичному сервері. Це варіант є економічним та гнучким рішенням для менших проектів або стартапів.
  • Хмарний хостинг: Організація використовує хмарні ресурси для розміщення своїх серверів. Хмарний хостинг може бути віртуальним або на базі контейнерів та забезпечує масштабованість, гнучкість та оплату за використані ресурси.

Що таке хостинг?

Хостинг — це послуга, яка передбачає надання ресурсів сервера (фізичного або віртуального) для розміщення, зберігання та підтримки роботи веб-сайтів, баз даних, електронної пошти та інших онлайн-ресурсів користувачів. Хостинг-провайдери забезпечують своїм клієнтам місце на своїх серверах, стабільний інтернет-зв’язок, а також технічну підтримку та управління сервером.

Отже, місце розташування сервера та варіанти хостингу залежать від потреб організації, бюджету та вимог до контролю та інфраструктури. Від власних серверних центрів до хмарного хостингу, є різні варіанти для розміщення серверів з урахуванням специфіки кожного проекту.

 

 

Візуалізуючи віртуальне: Погляд на зовнішній вигляд сервера.

Сервери можуть мати різний зовнішній вигляд, розміри, форму та конфігурацію, залежно від їх типу та призначення. Однак, давайте розглянемо загальні характеристики та компоненти, які зазвичай відрізняють сервери.

  1. Розмір та форма: Сервери можуть бути встановлені в корпусах різних форм, таких як стійка, блейд або вежа. Стійкові сервери зазвичай мають тонкий, плоский дизайн, що дозволяє розмістити їх у стійках, зекономивши простір. Блейд-сервери встановлюються у шасі, яке містить кілька блейдів, що працюють разом. Вежеві сервери мають вертикальний корпус і часто використовуються в офісах з обмеженим простором.
  2. Компоненти та конфігурація: Незалежно від форми корпусу, сервери мають типові компоненти, такі як материнська плата, процесор, оперативна пам’ять, жорсткий диск або твердотільний накопичувач, блок живлення та система охолодження. Ці компоненти розташовані всередині корпусу таким чином, щоб забезпечити оптимальний доступ для обслуговування та апгрейду.
  3. Підключення та інтерфейси: Сервери мають ряд зовнішніх портів та інтерфейсів для підключення мережі, пристроїв зберігання даних, моніторів, клавіатур та інших периферійних пристроїв. Ці порти можуть включати Ethernet, USB, VGA або HDMI, а також спеціалізовані порти для підключення пристроїв зберігання та мережевих адаптерів.

 

 

Типи / види серверів.

Існує безліч типів серверів, які виконують різні функції та задачі. Давайте розглянемо деякі з них та їх специфічні призначення.

Приклади варіантів серверів. Частина 1:

  1. Веб-сервери: Ці сервери відповідають за зберігання та розподіл веб-сторінок та інших веб-ресурсів, таких як зображення, відео та документи. Вони обробляють запити від клієнтських комп’ютерів та надсилають необхідні дані через інтернет.
  2. Файлові сервери: Ці сервери забезпечують зберігання, обмін та керування файлами для користувачів мережі. Вони можуть надавати доступ до спільних ресурсів, таких як документи, фотографії та відео, для співробітників організації.
  3. Сервери баз даних: Сервери баз даних зберігають, керують та обробляють структуровані дані, такі як інформація про клієнтів, замовлення або інвентар. Ці сервери можуть підтримувати різні системи керування базами даних, такі як MySQL, Oracle або Microsoft SQL Server.
  4. Поштові сервери: Ці сервери відповідають за обробку та пересилання електронної пошти між користувачами. Вони забезпечують послуги відправлення, отримання та зберігання електронних листів.
  5. DNS-сервери: Сервери доменних імен перетворюють доменні імена (наприклад, www.example.com) на IP-адреси, які використовуються для маршрутизації трафіку в інтернеті. Вони спрощують процес знаходження веб-ресурсів за допомогою зрозумілих для людини адрес.
  6. DHCP-сервери: Сервери динамічної конфігурації хостів (DHCP) автоматично призначають IP-адреси та інші мережеві параметри клієнтським пристроям у локальній мережі. Вони спрощують процес мережевої конфігурації та управління, забезпечуючи ефективну роботу мережі.
  7. Проксі-сервери: Ці сервери діють як посередники між клієнтами та іншими серверами, забезпечуючи безпеку, анонімність та кешування. Вони можуть обмежувати доступ до певних веб-ресурсів, вдосконалювати швидкість перегляду веб-сторінок та забезпечувати додатковий рівень захисту від зовнішніх загроз.
  8. Віртуальні сервери: Віртуальні сервери використовують технологію віртуалізації для розміщення декількох віртуальних серверів на одному фізичному сервері. Вони дозволяють ефективніше використовувати ресурси сервера, знижуючи витрати та полегшуючи масштабування.
  9. Медіа-сервери: Медіа-сервери забезпечують зберігання та потокову передачу медіа-контенту, такого як аудіо, відео та зображення. Вони можуть використовуватися для надання доступу до медіа-бібліотеки в рамках домашньої мережі або надання послуг потокового відео за підпискою.
  10. Ігрові сервери: Ігрові сервери забезпечують геймплей для багатьох користувачів в онлайн-іграх, обробляючи дані про розміщення персонажів, рухи, взаємодію з середовищем і т.д. Вони можуть бути розміщені як на фізичних серверах, так і на віртуальних.
  11. Кластерні сервери: Кластерні сервери складаються з кількох серверів, які працюють разом, забезпечуючи високий рівень доступності та надійності. Якщо один сервер відмовить, інші сервери в кластері можуть продовжувати роботу без перерви, забезпечуючи безперебійне функціонування послуг.

 

 

Приклади варіантів серверів.

Частина 2:
  1. Віддалені робочі столи (RDS): RDS-сервери забезпечують віддалені робочі столи та додатки користувачам через мережу. Вони дозволяють користувачам працювати з ресурсами організації з будь-якого місця, забезпечуючи зручність та зменшуючи витрати на обладнання.
  2. FTP-сервери: FTP-сервери використовують протокол передачі файлів (FTP) для обміну файлами між користувачами через Інтернет. Вони можуть бути використані для завантаження та скачування файлів, архівування даних та розподілу ресурсів.
  3. Принт-сервери: Принт-сервери керують друком на мережевих принтерах. Вони приймають запити на друк від користувачів, стежать за чергою друку та відправляють задачі на відповідні принтери. Це дозволяє оптимізувати використання принтерів та забезпечує ефективне розподілення ресурсів.
  4. Сервери прикладних програм: Сервери прикладних програм використовуються для розгортання та керування бізнес-додатками, такими як CRM, ERP або системи управління контентом. Вони забезпечують централізований доступ до додатків та дозволяють користувачам спільно використовувати ресурси та інформацію.
  5. Сервери тонких клієнтів (Thin Client): Сервери тонких клієнтів забезпечують віддалені робочі станції, що використовують мінімальні ресурси. Вони перетворюють слабкі або старі комп’ютери на повноцінні робочі станції, що можуть використовувати потужні ресурси сервера. Це зменшує витрати на обладнання та спрощує управління системами.
  6. Веб-камера сервери: Веб-камера сервери дозволяють користувачам передавати відео в режимі реального часу через Інтернет. Вони можуть використовуватися для відеонагляду, відеоконференцій або трансляцій відео в режимі реального часу.
  7. Телекомунікаційні сервери: Телекомунікаційні сервери використовуються для забезпечення комунікаційних послуг, таких як телефонія, передача голосу через Інтернет (VoIP) та оптичні мережі передачі даних. Вони керують мережевими ресурсами та забезпечують надійність і якість комунікаційних послуг.
  8. Мережеві сервери зберігання (NAS): Мережеві сервери зберігання (Network Attached Storage, NAS) забезпечують централізоване зберігання даних в мережі, надаючи користувачам доступ до файлів та папок через мережу. Вони дозволяють спільне використання файлів, резервне копіювання даних та спрощене управління мережевим сховищем.
  9. Сервери обчислювальних ресурсів: Сервери обчислювальних ресурсів надають значні обчислювальні можливості для виконання складних обчислень та обробки великих обсягів даних. Вони можуть використовуватися в наукових дослідженнях, аналізі даних, рендерингу графіки та інших високопродуктивних обчислювальних завданнях.
  10. VPN-сервери: Віртуальні приватні мережі (VPN) сервери дозволяють користувачам встановлювати захищені, шифровані з’єднання між своїми пристроями та мережевими ресурсами через Інтернет. VPN-сервери забезпечують безпеку даних, анонімність та обхід геоблокування під час доступу до веб-сайтів та інших онлайн-сервісів. Вони можуть використовуватися для забезпечення безпечного доступу до корпоративних мереж та даних для віддалених співробітників або для захисту особистих даних користувачів в публічних мережах Wi-Fi.

 

 

Висновок.

В цій статті ми розглянули різноманітні аспекти серверів, включаючи їхні основні функції та призначення, основні компоненти, типи та операційні системи. Ми також дослідили роль адміністраторів серверів та розглянули різні варіанти розміщення серверів. Наголосили на важливості розуміння серверного обладнання та фізичного вигляду серверів. Зрозумівши ці ключові поняття, можна ефективно вибрати та налаштувати сервери для виконання специфічних завдань та підтримки успішної роботи комп’ютерних мереж.

 

 

FAQ (Поширені питання):

Що таке сервер?

Сервер — це комп’ютерна система або пристрій, призначений для обробки запитів та надання ресурсів іншим комп’ютерам або клієнтам у мережі.

Для чого потрібен сервер?

Сервери використовуються для зберігання даних, обробки запитів, управління мережами та надання специфічних сервісів і програм клієнтам.

Що таке сервер своїми словами?

Сервер — це потужний комп’ютер, який забезпечує інші комп’ютери ресурсами, даними та сервісами, спрощуючи їх взаємодію та організацію роботи.

Що таке сервер для чайників?

Сервер — це “центральний комп’ютер”, який допомагає іншим комп’ютерам працювати разом та обмінюватися інформацією та ресурсами.

На чому працює сервер?

Сервер працює на операційній системі, спеціально розробленій для серверних завдань, такій як Windows Server, Linux або UNIX.

Хто відповідає за сервер?

Серверами керують адміністратори серверів або ІТ-спеціалісти, які відповідають за їх налаштування, обслуговування та забезпечення безпеки.

Що входить до складу сервера?

До складу сервера входять апаратні компоненти (процесор, пам’ять, жорсткі диски), операційна система та спеціалізоване програмне забезпечення.

Де знаходиться сервер?

Сервер може бути розташований локально (в організації) або у віддаленому дата-центрі. Існують також хмарні сервери, що розташовані у віртуальному середовищі.

Як виглядає сервер?

Сервери можуть мати різний розмір та форму, але зазвичай вони виглядають як великі металеві коробки або шафи. Вони можуть бути розміщені вертикально або горизонтально і зазвичай містять різні компоненти, такі як блоки живлення, вентилятори та модулі пам’яті.

Які ще типи серверів існують?

Існують різні типи серверів залежно від їх функцій, такі як веб-сервери, файлообмінні сервери, сервери баз даних, DNS-сервери, поштові сервери, проксі-сервери та VPN-сервери. Кожен тип сервера виконує специфічні завдання та служби для підтримки мережі та клієнтів.

Що таке сервер і для чого він потрібний?

Сервер – це потужний комп’ютер, призначений для зберігання інформації та забезпечення доступу до неї з віддалених клієнтських пристроїв. Тип даних, які зберігаються на сервері, залежить від його виду та призначення.

Що таке сервер простими словами

Щоб відповісти на це питання, потрібно зрозуміти, звідки походить слово сервер.  У його основі — англійське дієслово to serve, яке перекладається як «служити». Отже, server, кажучи простими словами, — це спеціальний комп’ютер, який служить тому, щоб та чи інша інформаційна мережа (наприклад, локальна) могла повноцінно функціонувати.

З терміном “сервер” нерозривно пов’язаний інший – “клієнт”. Так називається персональний комп’ютер, мобільний або інший пристрій, що знаходиться в одній мережі з сервером, що направляє на нього ті чи інші запити та отримує від нього необхідну інформацію. У існуванні сервера було б жодного сенсу без пов’язаних із ним клієнтських пристроїв.

Для чого призначений сервер

Ця машина в залежності від її типу та призначення може виконувати різні корисні функції: 

  • зберігати інформацію одного чи кількох сайтів. Так працюють сервери інтернет-провайдерів, які надають послуги хостингу;
  • координувати взаємодію багатьох комп’ютерів, що знаходяться в одній мережі. Класичний приклад – ігрові сервери;
  • використовуватись для зберігання корпоративних даних та доступу співробітників до них.  Один із можливих прикладів — сервер у центральному офісі компанії, на якому зберігається та регулярно оновлюється бухгалтерська база даних.

Це лише деякі з поширених способів використання серверів. Нижче ми докладно розглянемо існуючі види цих машин та детальніше розкриємо питання їх застосування. 

З чого складається сервер

Будь-який сервер незалежно від його типу та призначення є комп’ютером. Саме тому він має на борту класичні комп’ютерні комплектуючі: 

  • материнську плату, яка відіграє роль основи системи;
  • один чи кілька центральних процесорів;
  • певний обсяг оперативної пам’яті;
  • систему зберігання даних, що складається із накопичувачів того чи іншого типу.

«Залізо» сервера за принципової схожості з комплектуючими стандартного персонального комп’ютера має і власну специфіку. Вона пов’язана з тим, що основні завдання серверного обладнання – зберігання, інтенсивна обробка та швидка передача великих обсягів даних. Щоб вони успішно виконувалися, сервери оснащують:

  • високопродуктивними багатоядерними процесорами;
  • більшим обсягом оперативної пам’яті з контролем помилок;
  • ємними та швидкісними жорсткими дисками та твердотілими накопичувачами.

Людина взаємодіє із сервером мінімальну кількість часу — лише на етапах її налаштування, обслуговування та ремонту. Відпадає необхідність виводу на монітор якісної 3D-графіки, і з цим пов’язана ще одна апаратна особливість серверів – як правило, використовуються відеокарти початкового рівня.

Інтенсивна обробка даних спричиняє сильне нагрівання серверних комплектуючих. Для нейтралізації цього негативного ефекту у складі серверів включають потужні системи охолодження.

Прямі обов’язки сервера – прийом та передача даних. Враховуючи це, виробники та збирачі оснащують серверні машини високопродуктивними мережевими картами. Якщо мова йде про сервер з доступом через всесвітню мережу, у компаніях та дата-центрах забезпечують широкосмугове інтернет-підключення обладнання.

У минулому сервери часто збиралися у вертикальних корпусах, подібних до тих, що використовуються для звичайних комп’ютерів. Пізніше загальноприйнятим стандартом стало стійке виконання. Сучасні серверні комплектуючі монтуються в широких плоских блоках, які, у свою чергу, в горизонтальному положенні встановлюються в шафу.  Таке виконання дозволяє максимально компактно розмістити обладнання в обмеженому обсязі простору.

Щоб вся мережа функціонувала стабільно, необхідно забезпечити безперервне електропостачання сервера. Для цього здебільшого використовуються джерела безперебійного живлення.

Важливо захистити сервери від великих перепадів температури та вологості, затоплення, пожежі та інших форс-мажорних ситуацій. Для цього в дата-центрах і великих компаніях обладнають спеціальні серверні кімнати, які заслуговують на окремий огляд.

Особливу увагу варто приділити серверному програмному забезпеченню, під керуванням якого працює вищезазначене «залізо». Звичайні операційні системи — та сама Windows, відома, мабуть, кожному — у разі підходять погано чи зовсім не підходять. Використовуються серверні версії ОС – як розроблені Microsoft, так і входять до сімейства Linux. Останні, до речі, набули максимально широкого поширення, оскільки забезпечують стабільність роботи серверів, безпеку даних та гнучкість конфігурування.  Робота з серверною ОС сімейства Linux (наприклад, Ubuntu Server) потребує спеціальних знань, тому дата-центри та компанії наймають на роботу кваліфікованих IT-фахівців.

Якщо йдеться про невеликий сервер, від якого не потрібно особливої ​​функціональності та обчислювальної потужності, може підійти і звичайна операційна система. Так, можливостей Windows більш ніж достатньо для того, щоб налаштувати FTP та організувати роботу файлового сервера, доступного обмеженому колу осіб.

Види та типи серверів

Різноманітність завдань, які ставляться перед серверами, зумовила велику кількість видів та типів цього обладнання. IT-фахівцеві варто орієнтуватися в існуючих різновидах і розуміти призначення та особливості кожного з них.

Web-сервер

Це — мабуть, найпоширеніший різновид, з яким має справу кожен користувач Інтернету. На web-серверах зберігається текстовий, графічний, відео та інший контент, з якого складаються інтернет-сайти. Відвідувач надсилає запит, використовуючи для цього браузер персонального комп’ютера або мобільного пристрою, що відіграє роль клієнта.  Web-сервер дає відповідь у форматі HTTP та надсилає клієнту дані. В результаті відвідувач бачить на екрані сайт, що його цікавить, переходить по сторінках, відправляє через форми дані — словом, взаємодіє з web-сервером.

Ігровий сервер

Ця машина забезпечує взаємодію гравців, які запускають ту саму гру в режимі мультиплеєра і одночасно перебувають у віртуальному світі. Геймерам добре відомі такі назви, як World of Tanks, Counter Strike, DotA, World of Warcraft та багато інших. У всіх випадках мова йде саме про ігрові сервери, причому у випадку з відомими іграми вони є дуже потужними, адже їм доводиться витримувати чималі навантаження.

Відеосервер

Як легко зрозуміти за його назвою, він використовується для зберігання відеороликів – фільмів, кліпів та багатьох інших. Користувач, звертаючись до відеосервера зі свого пристрою, отримує можливість дивитися відео, не завантажуючи його та не витрачаючи власний дисковий простір. При згадці відеосерверів насамперед згадується найбільший ресурс, відомий, мабуть, кожному YouTube.

Сервер локальної мережі

Так називається машина, до якої організовано обмежений доступ, наприклад, усередині корпоративної мережі, розгорнутої на підприємстві. Завдяки її наявності співробітники, перебуваючи на різних (і нерідко дуже віддалених) робочих місцях, можуть одночасно використовувати інформацію, наприклад, бухгалтерську базу даних. Такий сервер дозволяє спілкуватися з робочих питань, відстежувати виконання доручень, вирішувати багато інших завдань.

Поштовий сервер

Застосовується для зберігання електронної пошти, надсилання листів, фільтрації спаму, сортування електронних листів за категоріями, вирішення інших завдань, пов’язаних з використанням e-mail. Серед найвідоміших сервісів, що дозволяють скористатися поштовими серверами — Mail, Yandex, Gmail та інші. Таку можливість надають і хостинг-провайдери, які створюють електронні скриньки на персональних доменах користувачів.

FTP-сервер

Використовується для зберігання файлів та віддаленого доступу до них по FTP – File Transfer Protocol.  Залежно від призначення та масштабу сервера доступ може бути реалізований як через Інтернет, так і через локальну мережу. Якщо у випадку з web-сервером користувачі працюють у браузерах, то в даному випадку найзручніше використовувати спеціалізовані програми для передачі файлів — наприклад, Filezilla.

DNS-сервер

Що таке адреса сервера в мережі, тобто його IP-адреса? Це — набір кількох груп цифр, розділених точками. Знаючи його, можна відкрити сайт, завантажити файли, вирішити інші завдання, пов’язані з доступом до сервера. Є проблеми: набір цифр набагато складніше запам’ятати, до того ж, він зміниться при переїзді сайту на інший хостинг. Вони вирішуються за допомогою доменних імен – простіше кажучи, звичних кожному адрес веб-сайтів. Зв’язок між IP-адресами та доменними іменами забезпечують DNS-сервери. Вони потрібні для автоматичного визначення згаданих вище наборів цифр під час введення користувачами адрес сайтів.

VPN-сервер

Це обладнання забезпечує роботу віртуальної мережі, яка дозволяє зашифрувати та захистити персональні дані користувачів.  Останні можуть користуватися загальнодоступним каналом зв’язку, тобто Інтернетом, проте завдяки серверу VPN залишатися при цьому всередині захищеної приватної мережі.

Проксі-сервер

Однією з функцій цього серверного обладнання є кешування (збереження на локальному диску) інформації, отриманої з Інтернету. При повторному зверненні проксі-сервер віддає збережені дані користувачеві, роблячи непотрібним черговий вихід у всесвітню мережу та заощаджуючи трафік.

Что такое клиент-сервер? Определение и часто задаваемые вопросы

Клиент-сервер Определение

Клиент-сервер обозначает отношение между взаимодействующими программами в приложении, состоящее из клиентов, инициирующих запросы на услуги, и серверов, обеспечивающих эту функцию или услугу.

Изображение из Automation Mission

Часто задаваемые вопросы

Что такое модель клиент-сервер?

Модель клиент-сервер или архитектура клиент-сервер представляет собой распределенную структуру приложений, разделяющую задачи между серверами и клиентами, которые либо находятся в одной системе, либо обмениваются данными через компьютерную сеть или Интернет. Клиент полагается на отправку запроса другой программе, чтобы получить доступ к услуге, предоставляемой сервером. Сервер запускает одну или несколько программ, которые совместно используют ресурсы и распределяют работу между клиентами.

Отношения клиент-сервер взаимодействуют по шаблону обмена сообщениями запрос-ответ и должны соответствовать общему протоколу связи, который формально определяет используемые правила, язык и диалоговые шаблоны. Связь клиент-сервер обычно соответствует набору протоколов TCP/IP.

Протокол TCP поддерживает соединение до тех пор, пока клиент и сервер не завершат обмен сообщениями. Протокол TCP определяет наилучший способ распределения данных приложения в пакеты, которые могут доставляться по сети, передает пакеты в сеть и получает пакеты из сети, а также управляет потоком данных и повторной передачей отброшенных или искаженных пакетов. IP — это протокол без установления соединения, в котором каждый пакет, проходящий через Интернет, представляет собой независимую единицу данных, не связанную с какими-либо другими единицами данных.

Запросы клиентов организуются и распределяются по приоритетам в системе планирования, что помогает серверам справляться с получением запросов от множества разных клиентов за короткий промежуток времени. Клиент-серверный подход позволяет любому компьютеру общего назначения расширять свои возможности за счет использования общих ресурсов других хостов. К популярным клиент-серверным приложениям относятся электронная почта, World Wide Web и сетевая печать.

Категории клиент-серверных вычислений

Существует четыре основных категории клиент-серверных вычислений:

  • Одноуровневая архитектура : состоит из простой программы, работающей на одном компьютере и не требующей доступа к сети. Запросы пользователей не управляют никакими сетевыми протоколами, поэтому код прост, а сеть избавлена ​​от лишнего трафика.
  • Двухуровневая архитектура : состоит из клиента, сервера и протокола, связывающего два уровня. Код графического пользовательского интерфейса находится на клиентском хосте, а логика домена — на серверном хосте. Клиент-серверный графический интерфейс написан на языках высокого уровня, таких как C++ и Java.
  • Трехуровневая архитектура : состоит из уровня представления, представляющего собой уровень пользовательского интерфейса, уровня приложений, который представляет собой сервисный уровень, выполняющий детальную обработку, и уровня данных, состоящего из сервера базы данных, на котором хранится информация. .
  • N-уровневая архитектура : приложение разделяется на логические уровни, которые разделяют обязанности и управляют зависимостями, и физические уровни, которые работают на отдельных компьютерах, улучшают масштабируемость и увеличивают задержку из-за дополнительной сетевой связи. N-уровневая архитектура может быть закрытой, в которой уровень может взаимодействовать только со следующим нижележащим уровнем, или открытой, в которой уровень может взаимодействовать с любыми уровнями ниже него.

Microsoft MySQL Server — популярный пример трехуровневой архитектуры, состоящей из трех основных компонентов: уровня протокола, реляционного механизма и механизма хранения. На всех клиентских компьютерах, которые подключаются напрямую к SQL Server, должен быть установлен клиент SQL Server. Процесс выполнения клиент-сервер Microsoft помогает управлять большинством наборов графических инструкций в операционной системе Windows.

Что такое сеть клиент-сервер?

Сеть клиент-сервер — это среда, через которую клиенты получают доступ к ресурсам и службам с центрального компьютера через локальную сеть (LAN) или глобальную сеть (WAN), например Интернет. Уникальный сервер, называемый демоном, может использоваться с единственной целью ожидания клиентских запросов, после чего сетевое соединение инициируется до тех пор, пока клиентский запрос не будет выполнен.

Сетевой трафик классифицируется как клиент-сервер (трафик север-юг) или сервер-сервер (трафик восток-запад). К популярным сетевым службам относятся электронная почта, обмен файлами, печать и Всемирная паутина. Основным преимуществом сети клиент-сервер является централизованное управление приложениями и данными.

Преимущества клиент-серверных вычислений

Модель архитектуры клиент-сервер имеет множество преимуществ: аутентификация.

  • Ресурсы, такие как сегменты сети, серверы и компьютеры, могут быть добавлены в сеть клиент-сервер без каких-либо значительных перерывов.
  • К данным можно получить эффективный доступ, не требуя, чтобы клиенты и сервер находились в непосредственной близости.
  • Все узлы в системе клиент-сервер независимы и запрашивают данные только с сервера, что упрощает обновление, замену и перемещение узлов.
  • Данные, передаваемые по протоколам клиент-сервер, не зависят от платформы.
  • Разница между клиентом и сервером

    Клиенты, также известные как запрашивающие услуги, представляют собой части компьютерного оборудования или серверного программного обеспечения, которые запрашивают ресурсы и услуги, предоставляемые сервером. Клиентские вычисления классифицируются как «толстые», «тонкие» и «гибридные».

    • Толстый клиент : клиент с широкими функциональными возможностями, сам выполняет большую часть обработки данных и мало зависит от сервера.
    • Тонкий клиент : сервер с тонким клиентом — это легкий компьютер, который в значительной степени зависит от ресурсов главного компьютера — сервер приложений выполняет большую часть любой необходимой обработки данных.
    • Гибридный клиент : сочетая в себе характеристики тонкого клиента и толстого клиента, гибридный клиент использует сервер для хранения постоянных данных, но может выполнять локальную обработку.

    Сервер — это устройство или компьютерная программа, обеспечивающая функциональность для других устройств или программ. Любой компьютеризированный процесс, который может использоваться или вызываться клиентом для совместного использования ресурсов и распределения работы, является сервером. Вот некоторые распространенные примеры серверов:

    • Сервер приложений : размещает веб-приложения, которые пользователи в сети могут использовать, не нуждаясь в собственной копии.
    • Вычислительный сервер : разделяет огромное количество компьютерных ресурсов с сетевыми компьютерами, которым требуется больше мощности ЦП и ОЗУ, чем обычно доступно для персонального компьютера.
    • Сервер базы данных : поддерживает и совместно использует базы данных для любой компьютерной программы, которая принимает хорошо организованные данные, такие как бухгалтерское программное обеспечение и электронные таблицы.
    • Веб-сервер : размещает веб-страницы и обеспечивает существование Всемирной паутины.

    Разница между программированием на стороне сервера и программированием на стороне клиента

    Программирование на стороне сервера относится к программе, которая выполняется на сервере и фокусируется на создании динамического содержимого. Программирование на стороне сервера используется для запросов и взаимодействия с базой данных, доступа к файлам на сервере, взаимодействия с другими серверами, обработки пользовательского ввода и структурирования веб-приложений. Популярные языки программирования для программирования на стороне сервера включают C++, Java и JSP, PHP, Python и Ruby on Rails.

    Программирование на стороне клиента относится к программе, которая запускается на клиентском компьютере и фокусируется на пользовательском интерфейсе и других процессах, таких как чтение и/или запись файлов cookie. Программирование на стороне клиента используется для отправки запросов на сервер, взаимодействия с локальным хранилищем, взаимодействия с временным хранилищем, создания интерактивных веб-страниц и функций интерфейса между клиентом и сервером. Популярные языки программирования для клиент-серверного программирования включают AJAX, CSS, HTML, Javascript и VBScript.

    Рендеринг на стороне сервера и рендеринг на стороне клиента

    Рендеринг на стороне сервера относится к способности приложения преобразовывать HTML-файлы на сервере в полностью отображаемую страницу для клиента. Веб-браузер делает запрос информации с сервера, который отвечает, как правило, за миллисекунды, отображая полностью визуализированный HTML-код. Поисковые системы могут индексировать и сканировать контент до его доставки, что делает рендеринг на стороне сервера очень полезным для SEO.

    При рендеринге клиент-сервер вместо получения всего содержимого из HTML-документа содержимое рендерится в браузере с использованием клиентской библиотеки JavaScript. Браузер не делает новый запрос на сервер при загрузке новой страницы. На ранжирование в поисковых системах может негативно повлиять, поскольку контент не отображается до тех пор, пока страница не будет загружена в браузере, однако рендеринг веб-сайта, как правило, происходит быстрее при рендеринге на стороне клиента.

    Клиент-сервер против одноранговой сети

    Одноранговая сеть (P2P) — это модель децентрализованной связи, в которой все узлы в сети имеют одинаковые возможности и могут функционировать как клиент и сервер. Узлы в одноранговых вычислениях коллективно используют свои ресурсы и взаимодействуют друг с другом напрямую по запросу.

    Алгоритм в протоколе одноранговой связи балансирует нагрузку, делая другие одноранговые узлы доступными для компенсации любого простоя ресурсов и перенаправляя запросы по мере изменения нагрузки и доступности одноранговых узлов. Основным преимуществом одноранговой сети является возможность расширения сети для управления большим количеством клиентов.

    В клиент-серверных вычислениях, модели централизованной связи, сервер является центральным узлом, который взаимодействует с другими клиентскими узлами. Основным преимуществом отношений клиент-сервер по сравнению с одноранговыми отношениями является возможность управления данными и приложениями на одном централизованном сервере.

    Предлагает ли HEAVY.AI клиент-серверное решение?

    HEAVY.AI Render использует серверные графические процессоры для мгновенного рендеринга интерактивных визуализаций данных высокой мощности. Используя технологию рендеринга на стороне сервера, HEAVY.AI может импортировать и отображать миллионы строк данных по сети клиенту без каких-либо замедлений, связанных с передачей данных высокой кардинальности. Это отличает HEAVY.AI от других технологий, которые передают результаты клиенту для рендеринга, что снижает общую производительность.

    Что такое архитектура клиент-сервер?

    Обновлено 13.06.23 1053 Views

    В этом блоге вы найдете следующую тему –

    • Что такое клиент-серверная архитектура?
    • Пример архитектуры клиент-сервер
    • Компоненты архитектуры клиент-сервер
    • Как работает архитектура клиент-сервер?
    • Типы клиент-серверной архитектуры
      • 1-уровневая архитектура
      • 2-уровневая архитектура
      • 3-уровневая архитектура
      • N-уровневая архитектура
    • Разница между одноранговой сетью и архитектура клиент-сервер
    • Преимущества и недостатки архитектуры клиент-сервер
    • Заключение

    Что такое архитектура клиент-сервер?

    Прежде чем мы объясним архитектуру клиент-сервер, и вы начнете читать такие слова, как серверы, служба, сеть, данные и файлы, и начнете чувствовать себя перегруженным жаргоном, давайте сначала разберемся в этой архитектуре с точки зрения непрофессионала.

    Понятие клиент-серверной архитектуры можно понять по аналогии с заказом пиццы на доставку. Вы звоните в магазин, чтобы заказать пиццу, и кто-то берет трубку, принимает ваш заказ, а затем доставляет его. Просто, верно? Да, эта аналогия в значительной степени отвечает фундаментальному принципу клиент-серверной архитектуры.

    Проще говоря, задействованы два фактора:

    • Сервер — это тот, кто предоставляет запрошенные услуги.
    • Клиенты — это те, кто запрашивает услуги.

    Архитектура клиент-сервер — это вычислительная модель, в которой сервер размещает, доставляет и управляет большей частью ресурсов и услуг, запрошенных клиентом. Она также известна как модель сетевых вычислений или сеть клиент-сервер, поскольку все запросы и услуги доставляются по сети. В архитектуре или модели клиент-сервер есть другие системы, подключенные к сети, где ресурсы совместно используются разными компьютерами.

    Обычно клиент-серверная архитектура устроена таким образом, что клиенты часто располагаются на рабочих станциях или персональных компьютерах, а серверы располагаются в других местах сети, обычно на более мощных машинах. Такая модель особенно полезна, когда клиенты и сервер выполняют рутинные задачи. Например, при обработке больничных данных клиентский компьютер может быть занят запуском прикладной программы для ввода информации о пациенте, в то время как серверный компьютер может запускать другую программу для извлечения и управления базой данных, в которой постоянно хранится информация.

    Хотите узнать больше о кибербезопасности? Ознакомьтесь с нашим руководством по кибербезопасности на Intellipaat!

    Получите 100% повышение!

    Осваивайте самые востребованные навыки прямо сейчас!

    Пример архитектуры клиент-сервер

    Вот несколько примеров архитектуры модели клиент-сервер из нашей повседневной жизни. Надеюсь, это поможет вам лучше понять концепцию.

    Почтовые серверы

    Серверы электронной почты используются для отправки и получения электронной почты. Существует различное программное обеспечение, позволяющее обрабатывать электронную почту.

    Файловые серверы

    Файловые серверы выступают в качестве централизованного хранилища файлов. Одним из примеров из повседневной жизни, позволяющим понять это, являются файлы, которые мы храним в Документах Google. Доступ к облачным сервисам для Microsoft Office и Google Docs возможен с ваших устройств; к файлам, которые вы сохраняете на своем компьютере, можно получить доступ с вашего телефона. Таким образом, централизованно хранящиеся файлы могут быть доступны нескольким пользователям.

    Веб-серверы

    Веб-серверы — это высокопроизводительные компьютеры, на которых размещены различные веб-сайты. Данные сайта сервера запрашиваются клиентом через высокоскоростной интернет.

    Посмотрите наш учебник по кибербезопасности на YouTube, чтобы получить более глубокие знания:

    Компоненты архитектуры клиент-сервер:

    По сути, для работы архитектуры клиент-сервер необходимы три компонента. Тремя компонентами являются рабочие станции, серверы и сетевые устройства. Давайте теперь обсудим их подробно:

    Рабочие станции

    Рабочие станции также называются клиентскими компьютерами. Рабочие станции работают как подчиненные серверам и отправляют им запросы на доступ к общим файлам и базам данных. Сервер запрашивает информацию с рабочей станции и выполняет несколько функций в качестве центрального хранилища файлов, программ, баз данных и политик управления. Рабочие станции управляются политиками, определяемыми сервером.

    Серверы

    Серверы определяются как быстродействующие устройства, действующие как централизованные хранилища сетевых файлов, программ, баз данных и политик. Серверы имеют огромное пространство для хранения и надежную память для обработки нескольких запросов, поступающих одновременно с разных рабочих станций. Серверы могут выполнять множество ролей, таких как почтовый сервер, сервер базы данных, файловый сервер и контроллер домена, в архитектуре клиент-сервер одновременно.

    Сетевые устройства

    Теперь, когда мы знаем о ролях, которые играют рабочие станции и серверы, давайте узнаем, что их связывает, сетевые устройства. Сетевые устройства — это среда, которая соединяет рабочие станции и серверы в архитектуре клиент-сервер. Многие сетевые устройства используются для выполнения различных операций в сети. Например, хаб используется для подключения сервера к различным рабочим станциям. Повторители используются для эффективной передачи данных между двумя устройствами. Мосты используются для изоляции сегментации сети.

    Кроме того, из нашего блога вы узнаете о разнице между архитектурой клиент-сервер и одноранговой сетью.

    Как работает архитектура клиент-сервер?

    Мы поняли, что архитектура клиент-сервер состоит из двух элементов, один из которых предоставляет услуги, а другой потребляет эти услуги.

    Чтобы получить более четкое представление о процессе, давайте узнаем, как браузер взаимодействует с сервером.

    Пожалуйста, прочитайте следующие шаги для лучшего понимания процесса:

    • Пользователь вводит унифицированный указатель ресурсов (URL) веб-сайта или файла, и браузер отправляет запрос на сервер системы доменных имен (DNS).
    • DNS-сервер отвечает за поиск и получение IP-адреса, связанного с веб-сервером, а затем инициирует действия с использованием этого IP-адреса.
    • После ответа DNS-сервера браузер отправляет запрос HTTP или HTTPS на IP-адрес веб-сервера, предоставленный DNS-сервером.
    • После запроса сервер переходит к передаче необходимых файлов веб-сайта.
    • В конечном итоге файлы обрабатываются браузером, после чего веб-сайт предоставляется для просмотра.

    Чтобы получить глубокие знания о сети, пройдите сертификацию Intellipaat Cyber ​​Security Certification , чтобы изучить основные понятия сети, сетевой инфраструктуры, операций и многое другое!

    Типы архитектуры клиент-сервер

    Функциональность архитектуры клиент-сервер находится на различных уровнях.

    Одноуровневая архитектура

    Архитектура этой конкретной категории клиент-сервер включает в себя различные настройки, в том числе настройки конфигурации и маркетинговую логику, на одном устройстве. Хотя широкий спектр услуг, предоставляемых одноуровневой архитектурой, делает ее надежным ресурсом, управление такой архитектурой оказывается сложной задачей. Эта трудность в первую очередь возникает из-за изменчивости данных, что часто приводит к дублированию усилий. Одноуровневая архитектура включает в себя несколько уровней, таких как уровень представления, бизнес-уровень и уровень данных, которые объединены с помощью специализированного пакета программного обеспечения. Данные, находящиеся на этом уровне, обычно хранятся либо в локальных системах, либо на общем диске.

    Раскройте потенциал сетевой топологии. Изучите преимущества иерархической, кольцевой и гибридной топологий и спроектируйте сеть, отвечающую вашим конкретным требованиям.

    Двухуровневая архитектура

    Наилучшей средой обладает эта архитектура, когда на стороне клиента хранится пользовательский интерфейс, а на сервере размещается база данных, а либо сторона клиента, либо сторона сервера управляет логикой базы данных и бизнес-логика.

    Двухуровневая архитектура превосходит одноуровневую из-за отсутствия посредников между клиентом и сервером. Его основное применение заключается в том, чтобы устранить путаницу у клиентов, и примером его популярности является система онлайн-бронирования билетов.

    Карьерный переход

    3-уровневая архитектура

    В отличие от 2-уровневой архитектуры, в которой нет посредника, в 3-уровневой архитектуре клиент-сервер ПО промежуточного слоя находится между клиентом и сервером. Если клиент отправляет запрос на получение определенной информации с сервера, запрос сначала будет получен промежуточным программным обеспечением. Затем он будет отправлен на сервер для дальнейших действий. Тот же шаблон будет применяться, когда сервер отправляет ответ клиенту. Структура трехуровневой архитектуры подразделяется на три основных уровня: уровень представления, уровень приложений и уровень базы данных.

    Все три слоя контролируются с разных концов. В то время как уровень представления управляется на клиентском устройстве, промежуточное ПО и сервер управляют уровнем приложения и уровнем базы данных соответственно. Благодаря наличию третьего уровня, обеспечивающего контроль данных, трехуровневая архитектура более безопасна, имеет невидимую структуру базы данных и обеспечивает целостность данных.

    N-уровневая архитектура

    N-уровневая архитектура также называется многоуровневой архитектурой. Это масштабная форма трех других типов архитектуры. В этой архитектуре предусмотрена возможность размещения каждой функции в виде изолированного уровня, который включает функции представления, обработки приложений и управления данными.

    Подготовка к собеседованию. Ознакомьтесь с нашими 50 лучшими вопросами для интервью по кибербезопасности!

    Разница между одноранговой сетью и архитектурой клиент-сервер

    В следующей таблице перечислены пять основных различий между одноранговой архитектурой и архитектурой клиент-сервер:

    900 32 Архитектура клиент-сервер Одноранговая архитектура
    У него есть определенные клиенты и серверы. Нет различий между клиентами и серверами.
    Через него осуществляется централизованное управление данными. Имеет собственные данные и приложения.
    Целью является распространение знаний или обмен соответствующими данными. Его основная цель — способствовать установлению контактов между сверстниками и поддерживать постоянные отношения между людьми.
    Данные предоставляются только в ответ на запрос. В этой сети одноранговые узлы имеют право запрашивать, а также предоставлять услуги.
    Подходит как для малых, так и для больших сетей. Подходит для ограниченного числа пользователей, в частности менее десяти устройств.

    Запишитесь на наш учебный курс по этичному взлому и изучите этический взлом у экспертов отрасли!

    Преимущества и недостатки клиент-серверной архитектуры

    Ниже перечислены преимущества и недостатки архитектуры клиент-сервер: Централизованная сеть имеет все возможности для управления процессами и действиями. Если основной сервер выйдет из строя, вся архитектура будет нарушена. Всеми устройствами в сети можно управлять централизованно. Эксплуатация дорогая из-за стоимости тяжелого аппаратного и программного обеспечения. Пользователи имеют право доступа к любому файлу, находящемуся в центральном хранилище, в любое время. Для этой архитектуры требуются определенные ОС, связанные с сетью. Он обеспечивает удобный пользовательский интерфейс, простую процедуру поиска файлов и систему управления для организации файлов. Одновременное использование слишком большого количества пользователей может привести к перегрузке трафика. Возможно простое совместное использование ресурсов на различных платформах. Для обслуживания сети требуется высокотехнологичный персонал, такой как серверы.

    Курсы, которые могут вам понравиться

    Заключение:

    В этом блоге рассказывается, как отдельные лица, компьютеры или организации активно создают стратегические союзы путем общения и обмена данными, что известно как создание сетей. В рамках сетевой модели архитектура клиент-сервер позволяет нескольким пользователям обновлять общую базу данных через графический интерфейс пользователя. Сеть позволяет организациям любого размера масштабировать и оцифровывать свой бизнес, продвигать свои продукты и расширять свои отраслевые знания, оставаясь в курсе новостей и событий.

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *