Html в – Основы HTML

Содержание

Тег | htmlbook.ru

Internet Explorer Chrome Opera Safari Firefox Android iOS
1.0+ 1.0+ 2.1+ 1.0+ 1.0+ 1.0+ 1.0+

Спецификация

HTML: 3.2 4.01 5.0 XHTML: 1.0 1.1

Описание

Тег <a> является одним из важных элементов HTML и предназначен для создания ссылок. В зависимости от присутствия атрибутов name или href тег <a> устанавливает ссылку или якорь. Якорем называется закладка внутри страницы, которую можно указать в качестве цели ссылки. При использовании ссылки, которая указывает на якорь, происходит переход к закладке внутри веб-страницы.

Для создания ссылки необходимо сообщить браузеру, что является ссылкой, а также указать адрес документа, на который следует сделать ссылку. В качестве значения атрибута href используется адрес документа (URL, Universal Resource Locator, универсальный указатель ресурсов), на который происходит переход. Адрес ссылки может быть абсолютным и относительным. Абсолютные адреса работают везде и всюду независимо от имени сайта или веб-страницы, где прописана ссылка. Относительные ссылки, как следует из их названия, построены относительно текущего документа или корня сайта.

Синтаксис

<a href="URL">...</a>
<a name="идентификатор">...</a>

Атрибуты

accesskey
Активация ссылки с помощью комбинации клавиш.
coords
Устанавливает координаты активной области.
download
Предлагает скачать указанный по ссылке файл.
href
Задает адрес документа, на который следует перейти.
hreflang
Идентифицирует язык текста по ссылке.
name
Устанавливает имя якоря внутри документа.
rel
Отношения между ссылаемым и текущим документами.
rev
Отношения между текущим и ссылаемым документами.
shape
Задает форму активной области ссылки для изображений.
tabindex
Определяет последовательность перехода между ссылками при нажатии на кнопку Tab.
target
Имя окна или фрейма, куда браузер будет загружать документ.
title
Добавляет всплывающую подсказку к тексту ссылки.
type
Указывает MIME-тип документа, на который ведёт ссылка.

Также для этого тега доступны универсальные атрибуты и события.

Закрывающий тег

Обязателен.

Пример

HTML5IECrOpSaFx

<!DOCTYPE HTML>
<html>
 <head>
   <meta charset="utf-8">
  <title>Тег А</title>
 </head>
 <body>
  <p><a href="images/xxx.jpg">Посмотрите на мою фотографию!</a></p>
  <p><a href="tip.html">Как сделать такое же фото?</a></p> 
</body>
</html>

htmlbook.ru

HTML5 | htmlbook.ru



HTML5 | htmlbook.ru 
  • HTML5 — это не продолжатель языка разметки гипертекста, а новая открытая платформа, предназначенная для создания веб-приложений использующих аудио, видео, графику, анимацию и многое другое.

  • Семантика

    Семантика дает представление о структуре документа и позволяет людям и программам более полно управлять данными. В HTML5 добавлено множество семантических тегов, а также поддержка RDFa, микроформатов и микроданных.

  • Автономная работа

    Благодаря кэшу HTML5, веб-приложения могут быстрее работать и запускаться даже без подключения к Интернету.

  • 3D, графика и эффекты

    Можно рисовать прямо на веб-странице используя Canvas API. Технологии WebGL и CSS3 3D позволяют отображать трехмерную графику непосредственно в браузере.

  • Мультимедиа

    Приложения и сайты могут проигрывать аудио и видео без установки дополнительных плагинов вроде Flash-а.

  • Производительность и интеграция

    Сделайте свои веб-приложения быстрыми и динамичными с разными технологиями вроде Web Workers и XMLHttpRequest 2.

  • CSS3

    CSS3 в интеграции с HTML5 позволяет управлять видом любых элементов на странице, создавать потрясающие эффекты без ущерба семантической структуры, производительности и без дополнительных скриптов.

Ничего не знаете об HTML5?

Начните изучение HTML5 с книги Марка Пилгрима Погружение в HTML5.

В HTML5 появилось множество семантических элементов, а также тегов, позволяющих вставлять аудио и видео на сайт.

<article> <aside> <audio> <canvas> <command> <datalist> <details> <figcaption> <figure> <footer> <header> <hgroup> <keygen> <main> <mark> <menu> <meter> <nav> <output> <progress> <rp> <rt> <ruby> <section> <source> <summary> <time> <video> <wbr>

Вёрстка сайта на HTML5

Описание процесса вёрстки сайта lionindesert.ru на HTML5.

Форум

Также разные аспекты HTML5 можно обсудить на форуме.

О сайте

Помощь

Копирование материалов

Борьба с ошибками

Технологии

Поисковый плагин

Основные разделы

Статьи

Блог

Практикум

Цифровые книги

Форум

HTML

Самоучитель HTML

XHTML

Справочник по HTML

HTML5

CSS

Самоучитель CSS

Справочник по CSS

Рецепты CSS

CSS3

Сайт

Вёрстка

Макеты

Веб-сервер

htmlbook.ru использует Друпал хостинг it-patrol

© 2002–2019 Влад Мержевич, по всем вопросам пишите по адресу [email protected]

Подпишитесь на материалы сайта по RSS

htmlbook.ru

HTML5 | htmlbook.ru



HTML5 | htmlbook.ru

Определяет содержание сайта вроде новости, статьи, записи блога, форума или др.

Определяет блок сбоку от контента для размещения рубрик, ссылок на архив, меток и другой информации.

Добавляет, воспроизводит и управляет настройками аудиозаписи на веб-странице.

Указывает фрагмент текста, который должен быть изолирован от изменения направления вывода текста.

Создает область, в которой при помощи JavaScript можно рисовать разные объекты, выводить изображения, трансформировать их и менять свойства.

Создает команду в виде переключателя, флажка или обычной кнопки.

Создает список вариантов, которые можно выбирать при наборе в текстовом поле.

Используется для хранения информации, которую можно скрыть или показать по требованию пользователя.

Используется для загрузки и отображения объектов.

Содержит описание для тега <figure>.

Используется для группирования любых элементов, например, изображений и подписей к ним.

Определяет «подвал» сайта или раздела.

Определяет «шапку» сайта или раздела.

Используется для группирования заголовков веб-страницы или раздела.

Используется для генерации пары ключей — закрытого и открытого.

Элемент <main> предназначен для основного содержимого документа. Содержимое должно быть уникальным и не включать типовые блоки вроде шапки сайта, подвала, навигации, боковой панели, формы поиска и т. п.

Помечает текст как выделенный.

Отображает список меню.

Используется для вывода значения в некотором известном диапазоне.

Группирует ссылки навигации по сайту.

Определяет область для вывода, преимущественно с помощью скриптов.

Используется для отображения прогресса завершенности задачи.

Используется для вывода текста в браузерах, которые не поддерживают тег <ruby>.

Добавляет аннотацию сверху или снизу от текста, заключенного в контейнер <ruby>.

Предназначен для добавления небольшой аннотации сверху или снизу от заданного текста.

Задаёт раздел документа, может применяться для блока новостей, контактной информации, глав текста, вкладок в диалоговом окне и др.

Вставляет звуковой или видеофайл для тегов <audio> и <video>.

Указывает заголовок для тега <details>, по которому можно щелкать для разворачивания/сворачивания информации.

Помечает текст внутри тега как дату, время или оба значения.

Добавляет, воспроизводит и управляет настройками видеоролика на веб-странице.

Указывает браузеру место, где допускается делать перенос строки в тексте, если этого требует ширина родительского элемента.

О сайте

Помощь

Копирование материалов

Борьба с ошибками

Технологии

Поисковый плагин

Основные разделы

Статьи

Блог

Практикум

Цифровые книги

Форум

HTML

Самоучитель HTML

XHTML

Справочник по HTML

HTML5

CSS

Самоучитель CSS

Справочник по CSS

Рецепты CSS

CSS3

Сайт

Вёрстка

Макеты

Веб-сервер

htmlbook.ru использует Друпал хостинг it-patrol

© 2002–2019 Влад Мержевич, по всем вопросам пишите по адресу [email protected]

Подпишитесь на материалы сайта по RSS

htmlbook.ru

Введение в HTML | htmlbook.ru

Быстрый старт

Чтобы сразу же ввести в курс дела нетерпеливых читателей, предложим им возможность создания веб-страницы без последовательного изучения правил HTML. По крайней мере, вы сумеете убедиться, что создание веб-страниц достаточно простая штука.

В примере 1.1 приведен несложный пример такого кода.

Пример 1.1. Первая веб-страница

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01//EN" 
  "http://www.w3.org/TR/html4/strict.dtd">
<html>
 <head>
  <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8">
  <title>Моя первая веб-страница</title>
 </head>
 <body>

  <h2>Заголовок страницы</h2>
  <p>Основной текст.</p>

 </body>
</html>

Чтобы посмотреть результат примера в действии, проделайте следующие шаги.

1. В Windows откройте программу Блокнот ( или ).

2. Наберите или скопируйте код в Блокноте (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Вид HTML-кода в программе Блокнот

3. Сохраните готовый документ () под именем c:\www\example11.html, при этом обязательно поставьте в диалоговом окне сохранения тип файла: Все файлы и кодировку UTF-8 (рис. 1.2). Обратите внимание, что расширение у файла должно быть именно html.

Рис. 1.2. Параметры сохранения файла в Блокноте

4. Запустите браузер Internet Explorer ( или ).

5. В браузере выберите пункт меню и укажите путь к вашему файлу.

6. Если все сделано правильно, то в браузере вы увидите результат, как показано на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Вид веб-страницы в окне браузера

В случае возникновения каких-либо ошибок проверьте правильность набора кода согласно примеру 1.1, расширение файла (должно быть html) и путь к документу.

htmlbook.ru

Инструментарий | htmlbook.ru

Для эффективной работы не обойтись без необходимых и привычных инструментов, в том числе и при написании кода HTML. Поэтому для начальной разработки веб-страниц или даже небольшого сайта — так называется набор страниц, связанных между собой ссылками и единым оформлением, нам понадобятся следующие программы.

  • Текстовый редактор.
  • Браузер для просмотра результатов.
  • Валидатор — программа для проверки синтаксиса HTML и выявления ошибок в коде.
  • Графический редактор.
  • Справочник по тегам HTML.

Далее рассмотрим эти инструменты подробнее.

Текстовый редактор

HTML-документ можно создавать в любом текстовом редакторе, хоть Блокноте, тем не менее, для этой цели подойдет не всякая программа. Нужна такая, чтобы поддерживала следующие возможности:

  • подсветка синтаксиса — выделение тегов, текста, ключевых слов и параметров разными цветами. Это облегчает поиск нужного элемента, ускоряет работу разработчика и снижает возникновение ошибок;
  • работа с вкладками. Сайт представляет собой набор файлов, которые приходится править по отдельности, для чего нужен редактор, умеющий одновременно работать сразу с несколькими документами. При этом файлы удобно открывать в отдельных вкладках, чтобы быстро переходить к нужному документу;
  • проверка текущего документа на ошибки.

Ссылки на некоторые подобные редакторы приведены ниже.

PSPad

http://www.pspad.com/ru/download.php

HtmlReader

http://manticora.ru/download.htm

Notepad++

http://notepad-plus.sourceforge.net/ru/site.htm

EditPlus

http://www.editplus.com

Браузер

Браузер это программа, предназначенная для просмотра веб-страниц. На первых порах подойдет любой браузер, но с повышением опыта и знаний потребуется завести целый «зверинец», чтобы проверять правильность отображения сайта в разных браузерах. Дело в том, что каждый браузер имеет свои уникальные особенности, поэтому для проверки универсальности кода требуется просматривать и корректировать код с их учетом. На сегодняшний день наибольшей популярностью пользуются три браузера: Firefox, Internet Explorer и Opera.

Mozilla Firefox

Перспективный и развивающийся браузер, получивший признание во всем мире. Его особенность — простота и расширяемость, которая получается за счет специальных расширений, как они называются. Изначально Firefox имеет набор только самых необходимых функций, но, устанавливая желаемые расширения, в итоге можно нарастить браузер до системы, выполняющей все необходимые для вашей работы действия. Браузер Firefox является открытой системой, разрабатываемый группой Mozilla.

Где скачать
http://www.mozilla.ru/products/firefox/

Microsoft Internet Explorer (IE)

Один из старейших браузеров, который бесплатно поставляется вместе с операционной системой Windows. Это и определило его популярность. Версия IE 7 по удобству приблизилась к своим давним конкурентам, в частности, появились вкладки. К сожалению, этот браузер хуже всех поддерживает спецификацию HTML, поэтому для корректного отображения в IE приходится порой отдельно отлаживать код специально под него.

Где скачать
http://www.microsoft.com/rus/windows/ie/default.mspx

Opera

Быстрый и удобный браузер, поддерживающий множество дополнительных возможностей, повышающих комфортность работы с сайтами.

Где скачать
http://ru.opera.com/download/

Safari

Разработаный компанией Apple этот браузер встроен в iPhone и операционную систему MacOS на компьютерах Apple. Также имеется версия под Windows.

Где скачать
http://www.apple.com/ru/safari/

Google Chrome

Браузер, появившийся на рынке в конце 2008 года. Разработан компанией Google.

Где скачать
http://www.google.com/chrome?hl=ru

Валидатор

Валидация HTML-документа предназначена для выявления ошибок в синтаксисе веб-страницы и расхождений со спецификацией HTML. Соответственно, программа или система для такой проверки называется валидатором.

Как проверить HTML-файл на валидность

Если есть доступ в Интернет, то следует зайти по адресу http://validator.w3.org и ввести путь к проверяемому документу или сайту в специальной форме. После проверки будут показаны возможные ошибки или появится надпись, что документ прошел валидацию успешно.

Tidy

Для проверки локального HTML-файла или при отсутствии подключения к Интернету, предназначена программа Tidy. Некоторые редакторы, например, PSPad, уже содержат встроенный Tidy и валидацию документа можно провести без дополнительных средств.

Где скачать
http://tidy.sourceforge.net

Графический редактор

Графический редактор необходим для обработки изображений и их подготовки для публикации на веб-странице. Самой популярной программой такого рода является Photoshop, ставший стандартом для обработки фотографий и создания графических изображений для сайтов. Но в большинстве случаев мощь Photoshop-а избыточна, и лучше воспользоваться чем-нибудь более простым и проворным. В частности, программа Paint.Net позволяет сделать все необходимые манипуляции с изображениями, вдобавок бесплатна для использования.

Скачать Paint.Net
http://www.getpaint.net/download.html

Справочник по тегам HTML

Запоминать все теги и их параметры наизусть на первых порах сложно, поэтому требуется периодически заглядывать в руководство, чтобы уточнить тот или иной вопрос. Вообще, хороший справочник нужен всем, независимо от уровня подготовки.

Справочники в Интернете

Описание тегов HTML (на английском языке)
http://www.w3.org/TR/html4/index/elements.html

На этом сайте вы также найдете один из лучших справочников по тегам в Рунете.

htmlbook.ru

HTML — Вікіпедія

Hypertext Markup Language (HTML) (укр. Мова розмітки гіпертекстових документів) —стандартна мова розмітки для створення веб-сторінок і веб-додатків. З Cascading Style Sheets (CSS) і JavaScript, вона утворює тріаду основних технологій для World Wide Web.

Веб-браузери отримують HTML-документи з веб-сервера або з локальної пам'яті і передають документи в мультимедійні веб-сторінки. HTML описує структуру веб-сторінки семантично і спочатку включені сигнали для зовнішнього вигляду документа.

Елементи HTML є будівельними блоками сторінок HTML. За допомогою конструкцій HTML, зображення та інші об'єкти, такі як інтерактивні форми, можуть бути вбудовані у візуалізовану сторінку. HTML надає засоби для створення структурованих документів, позначаючи структурну семантику тексту, наприклад заголовки, абзаци, списки, посилання, цитати та інші елементи. Елементи HTML окреслені тегами , написаними з використанням кутових дужок . Теги, такі як і безпосередньо вводять вміст на сторінку. Інші теги, такі як<img /> <input /> <p>оточують і надають інформацію про текст документа і можуть включати інші теги як під-елементи. Браузери не показують теги HTML, але використовують їх для інтерпретації вмісту сторінки.

HTML може вбудовувати програми, написані на мові сценаріїв, наприклад JavaScript, що впливає на поведінку та вміст веб-сторінок. Включення CSS визначає вигляд і компонування вмісту. World Wide Web Consortium (W3C), які супроводжують як HTML і CSS стандартів, заохочує використання CSS над явним презентаційним HTML з 1997 року.[1]

HTML впроваджує засоби для:[1]

  • створення структурованого документа шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
  • отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
  • створення інтерактивних форм;
  • включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.

1980 року фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему INQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.

1989 року Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.[2]

Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проєкту, проте цей проєкт не був офіційно прийнятий CERN.

Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML-теги» (HTML Tags).[3] В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.[4]

Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: «Hypertext Markup Language (HTML)» Internet-проєкт, авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила визначення типу документа, яке чітко зазначало граматику HTML.[5]

Проєкт втратив силу через 6 місяців, проте був відомий за офіційне визнання в ньому створеного для браузера NCSA Mosaic тега додавання зображень, не розділяючи філософію IETF щодо заснування стандартів на успішних прототипах.[6] Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Інтернет-проєкті Дейва Раджетта «HTML+ (Hypertext Markup Format)», було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми.

На початку 1994 року, після того, як проєкти «HTML» і «HTML+» втратили свою силу, IETF створив Робочу групу HTML (HTML Working Group). 1995 року Робоча група HTML завершила роботу над документом «HTML 2.0» (опублікований як RFC із номером 1866), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML.[6] Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проєктами.

Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що впроваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445:2000).

Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.

Версії[ред. | ред. код]

Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN в Женеві 1989 року.[7]

  • HTML (без номера версії, 3 листопада 1992): найперша версія, орієнтована лише на текст.[8]
  • HTML (без номера версії, 30 квітня 1993): до тексту додано атрибути, які визначають курсивне або жирне написання літер, та зображення.
  • HTML+ (листопад 1993): заплановані доповнення, які потрапили до наступних версій, але ніколи не були відокремлені як HTML+.[9]
  • HTML 2.0 (листопад 1995): визначена стандартом RFC 1866 версія з підтримкою форм. Статус цього стандарту вже «історичний», також визнані застарілими попередні версії.
  • HTML 3.0: версія, яка не зазнала поширення, оскільки разом із випуском браузера Netscape Navigator версії 3, цей стандарт вже був застарілим.
  • HTML 3.2 (14 січня 1997): були додані численні можливості, такі як таблиці, обтікання текстом зображень, інтеграція аплетів.
  • HTML 4.0 (18 грудня 1997): були додані таблиці стилів, скрипти та фрейми. Також відбулось розділення на Strict (суворе дотримання стандартів), Frameset (з підтримкою фреймів), Transitional (перехідний). 24 квітня 1998 було випущено виправлену версію цього стандарту.
  • HTML 4.01 (24 грудня 1999): заміна версії HTML 4.0, містить численні дрібні виправлення.
  • HTML 5 (Working Draft, 5 квітня 2008):[10] HTML 5 має новий словник, побудований на основі HTML 4.01 та XHTML 1.0. Також перероблена і розширена пов'язана з HTML специфікація DOM.
  • XHTML 1.0 (26 січня 2000): висловлення стандарту HTML 4.01 засобами XML. 1 серпня 2002 було випущено оновлену редакцію стандарту.
  • XHTML 1.1 (31 травня 2001): після того, як XHTML буде розділено на модулі, стандарт XHTML 1.1 визначатиме сувору версію, в якій не буде запроваджених HTML 4 можливостей Frameset та Transitional.
  • XHTML 2.0 (розробка припинена в 2010 році): ця версія вже не базується на HTML 4.01 і додає деякі нові теги. Буде завершено розділення між представленням та вмістом.

Для поліпшення взаємодії SGML вимагає аби кожна похідна мова (HTML у тому числі) визначала свою кодову таблицю для кожного документа, яка складається з репертуару (перелік різноманітних символів) та позиції символу (перелік цифрових посилань на символи з репертуару). Кожен документ HTML — це послідовність символів із репертуару.

HTML використовує найповнішу кодову таблицю UCS (англ. Universal Character Set — Універсальний Набір Символів).

Проте однієї кодової таблиці недостатньо для того, щоб браузери могли правильно відтворювати документи HTML. Для цього браузерам потрібно «знати» специфічну кодову таблицю документа, яку автор має зазначати завжди в елементі meta із параметром charset. За замовчуванням використовується кодова таблиця ISO-8859-1, відома також як Latin-1.

Розмітка[ред. | ред. код]

Розмітка в HTML складається з чотирьох основних компонентів: елементів (та їхніх атрибутів), базових типів даних, символьних мнемонік та декларації типу документа.

Загальна структура[ред. | ред. код]

Документ HTML 5.2 складається з трьох частин:

  1. Декларація типу документа (англ. Document type declaration, Doctype), на початку документа, в якій визначається тип документа (DTD).
  2. Шапка документа (знаходиться в межах елемента head), в якій записано загальні технічні відомості або додаткова інформація про документ, яка не відтворюється безпосередньо в браузері;
  3. Тіло документа (може знаходитися в елементі body), в якому міститься основна інформація документа.

Нижче наведено приклад загальної структури HTML-документа:

<! DOCTYPE html> 
<html>
   <head>
      <title>Назва</title>
   </head>
   <body>
      <p> Hello world!</p>
   </body>
</html>
Елементи[ред. | ред. код]

Елементи являють собою базові компоненти розмітки HTML. Кожен елемент має дві основні властивості: атрибути та зміст (контент). Існують певні настанови щодо кожного атрибута та контента елемента, які треба виконувати задля того, щоб HTML-документ був визнаний валідним.

У елемента є початковий тег, який має вигляд <element-name>, та кінцевий тег, який має вигляд </element-name>. Атрибути елемента записуються в початковому тегу одразу після назви елемента, контент елемента записується між його двома тегами. Наприклад: <element-name element-attribute="attribute-value">контент елемента</element-name>.

Деякі елементи, наприклад br, не містять контенту, тож і не мають кінцевого тега. Елемент може не мати початкового та кінцевого тега (наприклад, елемент head), проте він завжди буде представлений в документі.[4] Нижче зазначені деякі типи елементів розмітки HTML.

Елементи структурної розмітки застосовуються задля опису семантики тексту, іншими словами ці елементи описують призначення тексту свого контенту. Вони не зазначають ніякого спеціального (візуального) відтворення тексту, проте більшість браузерів мають стандартні стилі форматування для кожного елемента. Для подальшого стилізування тексту рекомендується використовувати Каскадні таблиці стилів (CSS). Наприклад:

Фрагмент HTML-розмітки документа Відтворення в браузері
<h2>Давньогрецькі боги</h2>
<p>
<strong>Посейдон</strong> — володар світових вод,
Океану, в латинян йому відповідав <em>Нептун</em>, у 
слов'ян — <em>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</em>.
</p>

Елементи візуальної розмітки застосовуються задля опису візуальних ефектів тексту, не зазначаючи при цьому функції тексту свого контенту. Остання чинна специфікація HTML 4.01 визначає більшість з цих елементів такими, що не рекомендується застосовувати у розмітці. Наприклад:

Фрагмент HTML-розмітки документа Відтворення в браузері
<font size="5">Давньогрецькі боги</font>
<br />
<b>Посейдон</b> — володар світових вод, Океану, 
в латинян йому відповідав <i>Нептун</i>, у слов'ян — 
<i>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</i>.
Давньогрецькі боги


Посейдон — володар світових вод, Океану, в латинян йому відповідав Нептун, у слов'ян — Цар Моря, Цар Морський, Водяник

Елементи розмітки гіпертексту застосовуються задля з'єднання частин документа з іншими документами. Наприклад:

Фрагмент HTML-розмітки документа Відтворення в браузері
<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/">Вікіпедія</a>
Вікіпедія
Атрибути[ред. | ред. код]

Більшість з атрибутів елемента являє собою пару «назва-значення», розділених між собою знаком рівняння, та записаних у початковому тегу одразу після назви елемента. Значення атрибуту може бути окреслено лапками (подвійними або одиничними), також, якщо значення атрибуту складається з певних символів, його можна не виділяти лапками зліва. Проте невзяття значення атрибутів у лапки вважається небезпечним кодом. На відміну від атрибутів виду «назва-значення», є певні атрибути, що впливають на елемент, назва яких лише з'явилась в початковому тегу (наприклад, атрибут ismap елемента img).

Більшість елементів можуть мати будь-який з загальних атрибутів: Атрибут id впроваджує унікальний ідентифікатор елемента по всьому документу. Доданий до URL документа, він впроваджує глобальний унікальний ідентифікатор елемента.

Це може використовуватися:

Атрибут title використовується для додавання пояснювального тексту для елемента. В більшості браузерів значення цього атрибуту можна побачити як підказку, що виникає при наведенні курсора на елемент.

Атрибут class впроваджує засіб об'єднання схожих елементів у класи.

Це може використовуватися для:

  • відтворення візуальних ефектів. Для презентаційної розмітки, наприклад, документ може містити class="notation", який визначає всі елементи, у яких клас визначений як "notation", підпорядкованими головному тексту документа. Такі елементи можна зібрати докупи і показати як виноски внизу сторінки, замість того, щоб показувати їх на тому місці, де вони з'являються в самому HTML-коді документа;
  • структурного поділу тексту. Для семантичної розмітки, наприклад, класи використовуються у створенні мікроформатів.
Базові типи даних[ред. | ред. код]

Оскільки HTML є похідною мовою від SGML, усі типи даних HTML ґрунтуються на базових типах даних SGML (наприклад, PCDATA, CDATA, NAME, ID, NUMBER).

Кожен елемент має дві властивості — атрибути і вміст, які мають певні значення. Всі можливі значення цих двох властивостей прописуються відповідно до визначених у DTD типів даних. Нижче наведено кілька типів даних HTML:

  • % Color — колір sRGB, записаний у шістнадцятковому вигляді, або одне з шістнадцяти службових слів;
  • % ContentType — тип умісту/носія;
  • % Charset — таблиця кодування символів;
  • % Character — мнемоніка або окремий символ із UCS;
  • % Length — nn розмір в пікселях, nn% — у відсотках;
  • % URI — Уніфікований ідентифікатор ресурсів;
  • % Datetime — дата та час;
  • % Script — скрипт;
  • % StyleSheet — дані таблиць стилів;
  • % Text — текстові рядки.
Мнемоніки[ред. | ред. код]

Існують такі випадки, коли в документі потрібно використати якийсь символ, якого немає в обраній для документа кодовій таблиці. Для таких випадків можливо замінити символ на еквівалентне йому SGML-посилання на символ (мнемоніку).

Розрізняють мнемоніки двох видів:

  • Цифрові мнемоніки (десяткові або 16-кові)

Визначають кодову позицію символу із таблиці кодів UCS. Наприклад:

Мнемоніка Символ
å
å
å
  • Мнемоніки із певних сполучень символів

Такі мнемоніки використовують псевдоніми замість кодів символів. Проте в HTML не визначені псевдоніми для кожного символу із UCS. Наприклад:

Мнемоніка Символ
<
&
"

HTML 4.01 підтримує три різні набори мнемонік:

  • Мнемоніки для символів ISO 8859-1 (Latin-1)
  • Символи, математичні символи та грецькі літери
  • Мнемоніки для символів розмітки та інтернаціоналізації

'

Валідація[ред. | ред. код]

Так само як і кожна мова, будь-яка комп'ютерна мова має свою власну граматику, словник і синтаксис. І кожен документ, написаний цією мовою, має дотримуватися цих правил. HTML використовує машинно-зчитуючу граматику, яка називається DTD, механізм, успадкований від SGML.

Проте, так само як і тексти природної мови можуть містити граматичні помилки, документи, що використовують мови розмітки можуть не дотримуватись визначеної граматики. Процес перевірки документа на дотримання визначених мовою правил називають валідацією, а інструмент, який здійснює перевірку  — валідатором. Документ, що пройшов цей процес без помилок, називають валідним.

Згідно з цією концепцією, «валідація HTML розмітки» визначається як процес перевірки веб-документа за правилами граматики (визначеними в DTD), на які він посилається із елемента doctype.

Один із важливих принципів програмування: «Будьте консервативні в тому, що ви робите; будьте ліберальним в тому, що ви приймаєте».[11]

Браузери дотримуються другої частини цього принципу: вони приймають веб-документи такими, які вони є, та намагаються відтворити їх на екрані, навіть якщо вони не використовують стандартний HTML. Зазвичай це означає, що браузер спробує «здогадатися» про те, що автор документа мав на увазі. Проблема полягає в тому, що різні браузери (або навіть різні версії одного браузера) зроблять різні припущення щодо одних і тих же нестандартних конструкцій, і навіть гірше: якщо HTML-код дуже відрізняється від стандарту, браузер безнадійно заплутається і безладно відтворить сторінку на екрані, або навіть аварійно закриється.

Саме тому дотримуватися першої частини принципу належить авторам документа, шляхом перевірки своїх документів на дотримання стандарту. Найкращий інструмент для цього — валідатор HTML-розмітки.

Перегляд[ред. | ред. код]

Для перегляду HTML-розмітки документа можна використовувати будь-який текстовий редактор. Для перегляду документа, відтвореного за правилами HTML-розмітки, використовується браузер.

Транспортування в мережі[ред. | ред. код]

HTML документи можуть бути транспортовані так само як і будь-які інші файли (наприклад, за допомогою протоколів FTP, TCP), проте зазвичай вони транспортуються із сервера за допомогою протоколу HTTP або по електронній пошті.

HTTP[ред. | ред. код]

Всесвітня павутина складається в основному з HTML-документів, переданих з веб-серверів для браузерів, використовуючи протокол HTTP. До того ж HTTP використовується для передачі зображень, звуків, відео та іншого супутнього контенту. Для правильного відтворення документа браузером окрім нього самого передається ще й інша інформація (метадані), у якій зазвичай міститься визначення MIME типу (наприклад, text/html або application/xhtml+xml) та кодової таблиці документа.

Електронна пошта[ред. | ред. код]

Більшість графічних поштових клієнтів дозволяють використовувати підмножину елементів HTML (часто визначених стандартом як застарілі та не рекомендовані у розмітці), щоб забезпечити візуальне форматування тексту, роблячи неможливим семантичну розмітку тексту засобами поштового клієнта. Багато таких клієнтів включають в себе WYSIWYG-редактор HTML для складання повідомлень. Використання HTML у повідомленнях електронної пошти є спірним питанням через проблеми з сумісністю у різних поштових клієнтів; також HTML може допомогти приховати фішинг.

Поточні напрямки розвитку і використання HTML[ред. | ред. код]

З моменту свого створення HTML і пов'язані з нею протоколи порівняно швидко отримали визнання. Однак у перші роки існування цієї мови розмітки не було жодних чітких стандартів. Хоча її творці спочатку і задумували HTML як семантичну мову, позбавлену презентаційних можливостей[12], її практичне використання із різними браузерами призвело до додавання багатьох презентаційних елементів і атрибутів в HTML. Останні стандарти, пов'язані з HTML, відображають зусилля з подолання хаотичного розвитку мови і створення раціональної основи для розробки як змістовних, так і виразних документів.[13] Щоб повернути HTML її роль семантичної мови, Консорціум Всесвітньої павутини розробив мови стилізування, такі як Каскадні таблиці стилів та Розширена мова таблиць стилів, аби перенести на них відповідальність за вигляд документа. У зв'язку з цим специфікація HTML повільно почала повертатися виключно до семантичних елементів.

Семантичний HTML[ред. | ред. код]

Семантичний HTML — спосіб написання HTML, що віддає перевагу підкресленню смислу закодованої інформації радше за її подання (зовнішній вигляд). Ще з самого початку свого розвитку HTML мав у складі елементи семантичної розмітки[14], проте також мав і елементи презентаційної розмітки, такі як font, i та center. Також HTML має семантично-нейтральні елементи span та div. З кінця 1990-х, коли Каскадні таблиці стилів почали належно працювати в більшості браузерів, авторам документів було рекомендовано уникати використання презентаційної розмітки HTML з метою розділення представлення і змісту.[15]

У 2001 році в статті про Семантичну павутину Тім Бернерс-Лі та інші навели приклади шляхів, за якими одного дня «агенти» інтелектуального програмного забезпечення зможуть автоматично прочесати Всесвітню мережу та відшукати, відфільтрувати та встановити співвідношення попередньо непов'язаних фактів на благо користувачів.[16] Такі агенти є незвичайними навіть зараз, але деякі з ідей Web 2.0, мешапів та сервісів порівняння цін стають все ближчими до реалізації. Основна відмінність між цими гібридними веб-застосунками та семантичним агентом, який згадується у статті Бернерса-Лі, полягає в тому, що нинішні шляхи збирання та гібридизації інформації, як правило, створені веб-розробниками, які вже точно знають де шукати потрібну інформацію і яка в неї API-семантика.

Важливими типом веб-агента, який прочісує і читає веб-сторінки автоматично, проте без знання того, що він може виявити, є пошуковий робот. Цей програмний агент залежить від семантичної ясності веб-сторінок, які він знаходить, оскільки в ньому використовуються різні методи і алгоритми зчитування та індексації мільйонів веб-сторінок в день, що забезпечує користувачів Інтернету пошуковими можливостями, без яких Всесвітня павутина була б корисна тільки на малу частину від її сучасних можливостей.

Для того щоб пошукові роботи мали можливість оцінити значення фрагментів тексту, які вони знаходять в документах HTML, а також для тих, хто створює мешапи та інші гібридні агенти, так само як і для більш автоматизованих агентів, необхідно аби семантичні структури, які існують в HTML, набули широкого і рівномірного застосовування, щоб виділити зміст опублікованого тексту.[17]

Елементи презентаційної розмітки є забороненими в останніх чинних специфікаціях HTML і XHTML, а також і в проєкті HTML 5.

Добрий семантичний HTML також покращує доступність веб-документів. Наприклад, коли браузер або аудіо-браузер може правильно встановити структуру документа, він не буде витрачати час користувачів з вадами зору на прочитання повторюваної або неактуальної інформації, якщо вона була розмічена правильно.

Проєкт специфікації HTML 5[ред. | ред. код]

HTML 5 — це наступна значна переробка стандарту HTML. Робота над створенням специфікації, відома під назвою «Web Applications 1.0», розпочата WHATWG в червні 2004 року.[18]

HTML 5 спрямований на скорочення використання заснованих на плагінах RIA-технологій, таких як Adobe Flash, Microsoft Silverlight і Sun JavaFX, хоча досягнення цієї мети займе багато років.[19]

Специфікація HTML 5 зводиться до надання семантичного рівня мови розмітки і пов'язаних з ними семантичних рівнів API для сценаріїв задля авторизації доступних сторінок у Всесвітній павутині, починаючи від статичних документів і закінчуючи динамічними застосунками.[20] HTML 5 вводить ряд нових елементів і атрибутів, які відображають типову архітектуру сучасних веб-сторінок. Деякі з них є семантичними замінами загально-використовуваних блочних (div) і вбудованих (span) елементів, наприклад елемент nav (навігаційного блок сторінки) і footer. Інші елементи забезпечують нові функціональні можливості через стандартизований інтерфейс, наприклад елементи audio і video.

Наразі специфікація має статус «у розробці», та, як очікується, матиме його ще протягом трьох років, хоча розробка частин HTML 5 буде завершена і реалізована в браузерах ще до того, як специфікація отримає остаточний статус Рекомендації W3C.[21]

XHTML[ред. | ред. код]

Докладніше: XHTML

Ймовірно, HTML — найуспішніша мова розмітки документів у всьому світі.[джерело?] Проте, коли світові представили XML, було вирішено створити нову версію HTML, похідну від XML. Адже з XML-заснованим HTML інші XML-мови могли би включати частини XHTML, а XHTML-документи могли б включати частини інших мов розмітки. Також автори веб-документів могли б скористатися перевагами редизайну задля очищення деяких з найбільш неохайних частини HTML, а також додати деякі з нових необхідних функцій, таких як покращені форми.[22] Нижче зазначені деякі переваги використання XHTML замість HTML.

Якщо документ є лише чистим XHTML 1.0 (не включає інші мови розмітки), то різниця між XHTML та HTML майже не помітна. Проте, оскільки стають доступними все більше і більше XML-інструментів (наприклад, XSLT для перетворення документів), переваги використання XHTML стають все помітнішими. Наприклад, XForms дозволяє досить просто керувати редагуванням документів XHTML (або будь-яких інших видів документа XML). Семантичні веб-застосунки також зможуть скористатися документами XHTML за своїми потребами.[23] Якщо документ більш ніж просто XHTML 1.0 (наприклад, у документі використовуються мови розмітки MathML, SMIL, або SVG), тоді переваги використання XHTML значно помітніші, адже HTML не підтримує такі комбінації мов розмітки в одному документі.

  1. а б HTML & CSS - W3C. www.w3.org (en). Процитовано 2017-11-22. 
  2. ↑ Tim Berners-Lee, «Information Management: A Proposal.» CERN (March 1989, May 1990).
  3. ↑ First mention of HTML Tags on the www-talk mailing list. World Wide Web Consortium. 1991-10-29. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-11-19. 
  4. а б Index of elements in HTML 4. World Wide Web Consortium. 1999-12-24. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-11-19. 
  5. ↑ Tim Berners-Lee (1991-12-09). Re: SGML/HTML docs, X Browser (archived www-talk mailing list post). Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-11-19. «SGML is very general. HTML is a specific application of the SGML basic syntax applied to hypertext documents with simple structure.» 
  6. а б Raymond, Eric. IETF and the RFC Standards Process. The Art of Unix Programming. Архів оригіналу за 2005-03-17. Процитовано 2009-11-21. 
  7. Information Management: A Proposal, Tim Berners-Lee, 1989
  8. HTML, Urversion
  9. A Review of the HTML+ Document Format, David Raggett
  10. HTML 5, W3C Working Draft
  11. ↑ Help and FAQ for the Markup Validator. World Wide Web Consortium. 2007-07-06. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-11-29. «One of the important maxims of computer programming is: «Be conservative in what you produce; be liberal in what you accept.»» 
  12. ↑ HTML Design Constraints. 03. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-01. «Many text editing systems (Microsoft Word, The NeXT text object, the Mac text object, etc) handle text in a variety of styles but do not have any concept of nestable structure in the SGML sense. …It is required that HTML be a common language between all platforms. This implies no device-specific markup, or anything which requires control over fonts or colors, for example. This is in keeping with the SGML ideal.» 
  13. ↑ Pris Sears (1996). HTML. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-01. «The final control of HTML rests squarely on the shoulders of individual authors of HTML documents. If authors can be seduced by blinking, barking, and spinning proprietary tags, and do not care who is excluded by such practices, the Web will become more and more fragmented. If authors decide that the most important facet of HTML is its device independence, its ability to make information sharable to everyone in the world, regardless of software and hardware, then HTML specifications will be adhered to.» 
  14. ↑ Berners-Lee, Tim; Fischetti, Mark (2000). Weaving the Web: The Original Design and Ultimate Destiny of the World Wide Web by Its Inventor. San Francisco: Harper. ISBN 978-0-06-251587-2. 
  15. ↑ Cascading Style Sheets Level 2 Revision 1 (CSS 2.1) Specification. W3C. 2009-09-08. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-01. «CSS 2.1 is a style sheet language that allows authors and users to attach style (e.g., fonts and spacing) to structured documents (e.g., HTML documents and XML applications). By separating the presentation style of documents from the content of documents, CSS 2.1 simplifies Web authoring and site maintenance.» 
  16. ↑ Tim Berners-Lee, James Hendler and Ora Lassila (2001). The Semantic Web. Scientific American. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-01. «At the doctor's office, Lucy instructed her Semantic Web agent through her handheld Web browser. The agent promptly retrieved information about Mom's prescribed treatment from the doctor's agent, looked up several lists of providers, and checked for the ones in-plan for Mom's insurance within a 20-mile radius of her home and with a rating of excellent or very good on trusted rating services. It then began trying to find a match between available appointment times at Pete's and Lucy's busy schedules. In a few minutes the agent presented them with a plan. Pete didn't like it. University Hospital was all the way across town from Mom's place, and he'd be driving back in the middle of rush hour. He set his own agent to redo the search with stricter preferences about location and time. Lucy's agent, having complete trust in Pete's agent in the context of the present task, automatically assisted by supplying access certificates and shortcuts to the data it had already sorted through. Almost instantly the new plan was presented: a much closer clinic and earlier times.…» 
  17. ↑ Nigel Shadbolt, Wendy Hall and Tim Berners-Lee (2006). The Semantic Web Revisited. IEEE Intelligent Systems. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-10-02. 
  18. ↑ http://lists.whatwg.org/htdig.cgi/whatwg-whatwg.org/2004-June/000005.html
  19. ↑ Krill, Paul (2009-06-16). HTML 5: Could it kill Flash and Silverlight?. InfoWorld. Computerworld. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-02. «HTML 5, a groundbreaking upgrade to the prominent Web presentation specification, could become a game-changer in Web application development, one that might even make obsolete such plug-in-based rich Internet application (RIA) technologies as Adobe Flash, Microsoft Silverlight, and Sun JavaFX.» 
  20. ↑ Introduction — HTML5. W3C. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-02. «This specification is limited to providing a semantic-level markup language and associated semantic-level scripting APIs for authoring accessible pages on the Web ranging from static documents to dynamic applications.» 
  21. ↑ When will HTML5 be finished?. WHATWG Wiki. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-02. «Different parts of the specification are at different maturity levels. Some sections are already relatively stable and there are implementations that are already quite close to completion, and those features can be used today. But other sections are still being actively worked on and changed regularly, or not even written yet.» 
  22. ↑ Steven Pemberton (2004-07-21). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-08. «HTML is probably the most successful document markup language in the world. But when XML was introduced, a two-day workshop was organised to discuss whether a new version of HTML in XML was needed. The opinion at the workshop was a clear 'Yes': with an XML-based HTML other XML languages could include bits of XHTML, and XHTML documents could include bits of other markup languages. We could also take advantage of the redesign to clean up some of the more untidy parts of HTML, and add some new needed functionality, like better forms.» 
  23. ↑ Steven Pemberton (2004-07-21). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2009-12-08. «If your document is just pure XHTML 1.0 (not including other markup languages) then you will not yet notice much difference. However as more and more XML tools become available, such as XSLT for tranforming documents, you will start noticing the advantages of using XHTML. XForms for instance will allow you to edit XHTML documents (or any other sort of XML document) in simple controllable ways. Semantic Web applications will be able to take advantage of XHTML documents. If your document is more than XHTML 1.0, for instance including MathML, SMIL, or SVG, then the advantages are immediate: you can't do that sort of thing with HTML.» 

uk.wikipedia.org

Тег | htmlbook.ru

Internet Explorer Chrome Opera Safari Firefox Android iOS
1.0+ 1.0+ 1.0+ 1.0+ 1.0+ 1.0+ 1.0+

Спецификация

HTML: 3.2 4.01 5.0 XHTML: 1.0 1.1

Описание

Устанавливает курсивное начертание шрифта. Допустимо использовать этот тег совместно с другими тегами, которые определяют начертание текста.

Синтаксис

<i>Текст</i>

Закрывающий тег

Обязателен.

Атрибуты

Для этого тега доступны универсальные атрибуты и события.

Аналог CSS

font-style

Пример

HTML 4.01IECrOpSaFx

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01//EN" 
  "http://www.w3.org/TR/html4/strict.dtd">
<html>
 <head>
  <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8">
  <title>Тег I</title>
 </head>
 <body>

  <p><b><i>Lorem ipsum dolor sit amet</i></b></p>
  <p><i>Lorem</i> ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit, 
  sed diem nonummy nibh euismod tincidunt ut lacreet dolore magna aliguam erat 
  volutpat. <i>Ut</i> wisis enim ad minim veniam, quis nostrud exerci 
  tution ullamcorper suscipit lobortis nisl ut aliquip ex ea commodo consequat.</p>

 </body>
</html>

Результат данного примера продемонстрирован на рис. 1.

Рис. 1. Вид курсивного текста

Примечание

Хотя использование тега <i> не осуждается в HTML, применение стилей предоставляет больше возможностей по управлению начертанием текста.

htmlbook.ru

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *